«Невже Карл Фрідріх фон Гумбольдт побудував машину часу? Чи може він зробити так, щоб замаху на нашого улюбленого імператора не сталося?» — запитували заголовки «Берлінер Моргенпост» червневого дня 1895 року, після вбивства імператора Вільгельма II і його дружини. Гумбольдт спростував це припущення. Його дослідження законів часу є суто науковим експериментом. Хід історії в жодному разі не можна порушувати. Але відбувається щось, що змушує Гумбольдта змінити своє рішення, і шукачі подорожей знову вирушають у дорогу...

Александр фон Гумбольдт — один із найзнаменитіших натуралістів кінця XVIII — початку XIX століття.

Його подорожі часто вели його далеко за межі Європи: до Центральної Азії, Латинської Америки, США.

Він помер у 1865 році, не залишивши нащадків.

Карл Фрідріх фон Гумбольдт, герой цього роману, є чистою вигадкою автора.

За дванадцять років після руйнівного виверження вулкана Кракатау[1] в протоці між Явою та Суматрою, країна усе ще не може знайти спокій. Із глибин землі піднімається жовтий туман, а ночами звідти з’являються моторошні створіння. Дивні рогаті істоти наганяють жах на місцеве населення. Генерал-губернатора голландської Ост-Індської компанії непокоять випадки нападів на людей, що останнім часом почастішали. Він звертається до свого міністра закор-донних справ, а той, у свою чергу, просить про допомогу директора Берлінського університету. Єдиною людиною, здатною розкрити таємницю кам’яних дияволів із острова Ява, виявляється Карл Фрідріх фон Гумбольдт, фахівець із непоясне-них явищ і керівник команди безстрашних шукачів.

Александр фон Гумбольдт— один із найвизначніших натуралістів кінця 18 — початку 19 століття. Подорожі часто заводили його далеко за межі Європи: до Центральної Азії, Латинської Америки, США. Він помер у 1865 році, не залишивши нащадків. Карл Фрідріх фон Гумбольдт, герой цього роману, є вигадкою автора.