В предлагаемом издании собраны образцы античной гимнографии: гомеровские гимны, гимны Каллимаха, Прокла, орфические гимны и др. В гимнах нашли свое воплощение красочные античные мифы об олимпийских богах и героях, предания, отразившие основные нравственные и культурные ценности античности, в них запечатлены напряженные духовно-философские искания древности. Издание снабжено обширным комментарием и указателями.

М. Л. Гаспаров так определил значение перевода «Илиады» Вересаева: «Для человека, обладающего вкусом, не может быть сомнения, что перевод Гнедича неизмеримо больше дает понять и почувствовать Гомера, чем более поздние переводы Минского и Вересаева. Но перевод Гнедича труден, он не сгибается до читателя, а требует, чтобы читатель подтягивался до него; а это не всякому читателю по вкусу. Каждый, кто преподавал античную литературу на первом курсе филологических факультетов, знает, что студентам всегда рекомендуют читать „Илиаду“ по Гнедичу, а студенты тем не менее в большинстве читают ее по Вересаеву. В этом и сказывается разница переводов русского Гомера: Минский переводил для неискушенного читателя надсоновской эпохи, Вересаев — для неискушенного читателя современной эпохи, а Гнедич — для искушенного читателя пушкинской эпохи».

Эпическая поэма в пересказе М. Белоус.

Художник Лебедев Александр Борисович.

Печатное издание для детей среднего школьного возраста.

«Илиада» Гомера — древнейшее и вместе с тем одно из величайших произведений европейской литературы. Высокие поэтические достоинства эпоса древних греков превосходно переданы в сделанном полтора века назад переводе Н. Гнедича, ставшем классическим произведением русской литературы.

На суд современного читателя представляется Илиада Гомера в переводе Н.М.Минского впервые опубликованного в 1896 году издательством Солдатенкова. По этому изданию здесь подготовлена новая редакция, которая сделает перевод доступным для широкого круга читателей. И не только для читателей, но и для слушателей. В наш век радио и электроники имеется возможность знакомиться с выдающимися произведениями мировой литературы в записях профессиональных чтецов, каковыми были древние исполнители и среди них сам Гомер. Звукозаписывающим компаниям предлагается использовать эту редакцию перевода Минского.

Автор редакции поэмы в переводе Н.М.Минского Шенин Олег Петрович. E-mail: opshenin@mail.ru

Гомер Іліада Переклад Бориса Тена

??????. ????? © Борис Тен (переклад з давньогрецької), 1978 © Андрій Білецький (передмова, примітки), 2006 © О.С.Юхтман (ілюстрації), 2006 Джерело: Гомер. Іліада. – Харків: Фоліо, 2006. – 416 с. – note 1. Скануваня і коректура Aerius, Diodor (ae-lib.org.ua), 2007 ЗМІСТ

А.Білецький. Було колись під Іліоном

Пісня перша. Моровиця. Гнів Пісня друга. Сон. Беотія, або Перелік кораблів Пісня третя. Клятви. Огляд війська з мурів. Двобій Александра і Менелая Пісня четверта. Порушення клятв. Обхід війська Агамемноном Пісня п ята. Подвиги Діомеда Пісня шоста. Зустріч Гектора з Андромахою Пісня сьома. Поєдинок Гектора з Еантом, похорон полеглих Пісня восьма. Перервана битва Пісня дев'ята. Посольство до Ахілла. Прохання Пісня десята. Долонія Пісня одинадцята. Подвиги Агамемнона Пісня дванадцята.Бій біля валу Пісня тринадцята. Бій біля кораблів Пісня чотирнадцята. Ошукання Зевса Пісня п'ятнадцята. Відступ від кораблів Пісня шістнадцята. Патроклія Пісня сімнадцята. Подвиги Менелая Пісня вісімнадцята. Приготування зброї Пісня дев'ятнадцята. Зречення гніву Пісня двадцята. Битва богів Пісня двадцять перша. Битва біля ріки Пісня двадцять друга. Убивство Гектора Пісня двадцять третя. Ігри на честь Патрокла Пісня двадцять четверта. Викуп Гекторового тіла

Примітки

Гомерівський епос складається з двох епопей - «Іліади» і «Одіссеї». У першій із них йдеться про подвиги звитяжців під час Троянської війни. У другій розповідається про повернення Одіссея - одного з героїв Троянської війни - на рідний острів Ітаку та про незвичайні пригоди, які йому довелося пережити. «Одіссея» дихає величавим спокоєм, вона сповнена духовної краси і величі та є завершеним втіленням класичної епопеї. Поема наповнена цікавим побутово-звичаєвим змістом життя стародавніх еллінів, і разом з тим вона нас вводить у казково-фантастичний світ грецької міфології.

Поема відзначається досить складною і довершеною композицією, що свідчить про високий художній рівень, якого досягла поезія Гомерівського часу. «...Окреслені ясними лініями, в прозорому і рівному освітленні стоять і рухаються люди в межах простору, що охоплюється оком; не менш ясні їхні думки й почуття, повністю виражені в слові, гармонійні навіть у стані хвилювання» (Е. Ауербах).

Настоящий сборник демонстрирует эволюцию русского стихотворного перевода на протяжении более чем двух столетий. Помимо шедевров русской переводной поэзии, сюда вошли также образцы переводного творчества, характерные для разных эпох, стилей и методов в истории русской литературы. В книгу включены переводы, принадлежащие наиболее значительным поэтам конца XVIII и всего XIX века. Большое место в сборнике занимают также поэты-переводчики новейшего времени. Примечания к обеим книгам помещены во второй книге. Благодаря указателю авторов читатель имеет возможность сопоставить различные варианты переводов одного и того же стихотворения.

«Одиссея» (поэма о странствиях Одиссея), древне-греческая эпическая поэма, вместе с «Илиадой» приписываемая Гомеру. Законченная несколько позже «Илиады», «Одиссея» примыкает к ней, не составляя, однако, её прямого продолжения. В отличие от героической тематики «Илиады», «Одиссея» содержит преимущественно сказочный материал; в образе героя выделяются умственные и нравственные качества.

Героем широко распространённого в мировом фольклоре сюжета о муже, возвращающемся после долгих скитаний неузнанным на родину ко дню новой свадьбы своей жены, является здесь участник троянского похода Одиссей. С этим сюжетом переплетена в «Одиссее» часть другого сюжета — о сыне, разыскивающем отца.

В античности «Одиссея» ценилась ниже «Илиады», однако вместе с ней служила основой воспитания. «Одиссея», как и «Илиада», дала материал теориям эпоса у И. В. Гёте, Ф. Шиллера, В. Гумбольдта. Русские переводы «Одиссеи» в прозе появляются с конца 18 в.; стихотворный перевод В. А. Жуковского — в 1849. Современный поэтический перевод «Одиссеи» принадлежит В. В. Вересаеву (опубликован посмертно в 1953).

«Одиссея». Эпическая поэма Гомера, уникальная уже тем, что дошла до наших дней в первозданном виде. Эта поэма – подлинное откровение стихотворной мысли древней Эллады.

Полные очарования описания экзотических стран, опасных приключений и нежныхчувств героев, а также легенды и тайны, которыми овеяно прошлое, – все это «Одиссея», книга, без которой немыслима мировая литература.

Личность легендарного древнегреческого поэта Гомера до сих пор остается загадкой, но именно он считается автором величайших памятников мировой литературы – «Илиады» и «Одиссеи», – со славой прошедших испытание временем. Его поэмы оказали огромное воздействие на мировую литературу, обогатили поэзию каноническим размером – гекзаметром, дали пищу историкам быта и нравов той эпохи.

«Одиссея» содержит повествование о приключениях мифического героя по имени Одиссей во время его возвращения на родину по окончании Троянской войны, а также о приключениях его жены Пенелопы, ожидавшей мужа на Итаке. Поэма вдохновила многих художников и скульпторов на создание своих бессмертных шедевров.

Гомер

Одіссея

© :) Homer, 800-700 BC

Джерело: Гомер. Одіссея. Х.: Фоліо, 2001 note 1. 547 с.

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2003

ЗМІСТ

стор.

К.С.Забарило. Гомерова «Одіссея» та її місце у світовій літературі note 2 3

Пісня перша День перший Рада богів. Афіна наставляє Телемаха 33

Пісня друга День другий і ранок третього дня Збори ітакійців. Телемахів од'їзд 50

Пісня третя День третій і четвертий до вечора п 'ятого дня В Пілосі 67

Пісня четверта Вечір п 'ятого дня і день шостий В Лакедемоні 87

Пісня п'ята День сьомий і далі до кінця тридцять першого дня Пліт Одіссеїв 118

Пісня шоста Тридцять другий день Прибуття Одіссея до феаків 138

Пісня сьома Вечір тридцять другого дня Одіссеїв прихід до Алкіноя 152

Пісня восьма День тридцять третій Одіссеєве перебування у феаків 165

Пісня дев'ята Вечір тридцять третього дня Розповідь Алкіноєві. Пригода в кіклопа 187

Пісня десята Вечір тридцять третього дня Пригоди в Еола, у лестригонів та в Кіркеї 211

Пісня одинадцята Вечір тридцять третього дня Жертви для виклику померлих 235

Пісня дванадцята Вечір тридцять третього дня Сирени, Скілла і Харібда, бики Геліоса 259

Пісня тринадцята Тридцять четвертий день і ранок тридцять п 'ятого Відплиття Одіссея з країни феаків і прибуття до Ітаки 278

Пісня чотирнадцята День тридцять п'ятий 296

Пісня п'ятнадцята Тридцять п 'ятий і тридцять шостий день; ранок тридцять сьомого Прибуття Телемаха до Евмея 317

Пісня шістнадцята День тридцять сьомий Упізнання Одіссея Телемахом 338

Пісня сімнадцята День тридцять восьмий Повернення Телемаха на Ітаку 357

Пісня вісімнадцята День тридцять восьмий Бій Одіссея з Іром навкулачки 380

Пісня дев'ятнадцята Вечір тридцять восьмого дня Зустріч Одіссея й Пенелопи. Умивання ніг 396

Пісня двадцята Ніч з тридцять восьмого на тридцять дев 'ятий день.

Вранці і опівдні тридцять дев 'ятого дня Перед убивством женихів 420

Пісня двадцять перша День тридцять дев 'ятий Лук Одіссеїв 435

Пісня двадцять друга День тридцять дев 'ятий Побиття женихів 452

Пісня двадцять третя Вечір тридцять дев 'ятого і ранок сорокового дня Пенелопа впізнає Одіссея 471