Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем — Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР — у Червоній армії, а польський жовнір — в УПА.Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею — долею українця у Другій світовій війні.Назва роману походить від старого язичницького символу — Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.

Чи можуть у майбутньому знову з’явитися чумаки? Так — відповідають брати Капранови. З кожним роком сонце все лютіше палить землю, і не виключено, що людям врешті-решт доведеться заховатися від нього у глибокі катакомби. Але і тоді знайдуться сміливці, які збиратимуться у валки і знову ходитимуть по сіль — через покинуті міста, висохлі річища та озера. І так само, як колись, подорожі їхні будуть повними пригод і небезпек… А може все буде зовсім інакше — людство навчиться жити у згоді з природою, засвоїть інші планети і галактики. Тоді для захисту космічних українців буде створена Українська Галактична служба, а агент цієї служби — Мамай — героїчно боротиметься з міжпланетними терористами. У цій книзі є багато варіантів майбутнього, але найцікавішою виявиться незвичайна, магічна версія сьогодення. Чи може ти думаєш, що справжня магія залишилася лише у минулому?

Вороги України не дрімають. Цього разу вони вирішили знищити нашу культурну основу, нашу традиційну мораль. І мішенню для атаки обрали найбільш вразливу її частину — дівочу цноту. Популярний засіб для схуднення насправді виявляється біологічною зброєю, що впливає виключно на невинних дівчат. До справи беруться компетентні органи. Хто стоїть за спинами біотерористів? Про це ви довідаєтеся з хулігансько-філософського роману братів Капранових «Розмір має значення». Чому роман хуліганський, ви, певно, зрозуміли. А чому філософський — прочитайте у невеличкому інтерв'ю:Чому ви обрали жанр хулігансько-філософського роману?Для написання звичайного філософського роману не обов'язково навіть закінчувати школу. Варто лише записати свої розумні думки, а далі — чекати на Нобелівську премію. Наш підхід — інший. Ми не хочемо завантажувати читача своїми розумними думками. Ми хочемо, щоб розумні думки самі виникали в голові у читачів. А чому саме «хуліганський»? Теми, яких ми торкаємося, є досить болючими. Національні табу і комплекси, мораль, єврейське, російське, польське питання… Спробуйте говорити про це всерйоз — вас одразу закидають філософським камінням. А якщо хтось за стьобом не помітить інтелектуальних глибин? Тоді нехай просто отримає задоволення від веселого і небанального тексту. До речі, рекомендуємо прочитати роман двічі. Перший раз — просто для задоволення, другий — для глибшого сприйняття. А кому «Розмір…» протипоказаний?Феміністкам. Міністерство попереджає — гендерно стурбованим особам читати наш новий роман небезпечно. Це може призвести до отруєння власною їддю.Розмовляв ваш кореспондент Олекса Вертипорох.

Він має все — дружину-телеведучу, красуню-коханку, бізнес на бюджетних грошах, впливових друзів та партнерів. Він — типовий представник так званого «бомонду» чи то «еліти». Однак українцям завжди були притаманні природний скепсис та іронія. Саме завдяки цим якостям головний герой роману «Щоденник моєї секретарки» стає діґґером — подорожуючи таємними коридорами влади та грошей, він не забуває фіксувати для нас із вами правдиву картину того, що відбувається там. Але одного разу світ навкруги раптом починає руйнуватися — настає час великого бізнесового та політичного переділу, гаряче літо 2004-го…