У пошуках втраченого натхнення письменник Стефан Хошкевич вирішує змінити метушню міста на принади сільської глибинки. Але доля підкидає йому небезпечні випробовування в обличчі таємничих прадавніх істот, що потребують людської крові — вампірів…

Довгий чорний плащ, лезо сокири, «беретта», труп у багажнику та привабливі жертви, яким бракує очей і сердець. Жанр джіалло (що в перекладі з італійської означає «жовтий») здобув своє ім’я з жовтих обкладинок кримінальних романів, що друкувались у м’якій палітурці в Італії в 1930-х роках. Вони й породили той особливий кіножанр, який досяг шаленого успіху в другій половині ХХ сторіччя в кінострічках видатних італійських режисерів. Відтепер і українські читачі можуть насолодитися усією принадністю джіалло. У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру – в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще – загадкові вулочки стародавнього Львова…

Наталка та Олександр Шевченки – талановитий тандем у сучасній українській літературі, яскраве відкриття конкурсу «Коронація слова» та поки ще єдині письменники, котрі наполегливо розвивають жанр «хоррор» на рідних теренах.

У харківському видавництві «Фоліо» вийшли їхні романи  «Бранці мороку» (2007) та «Кривава осінь у місті Лева» (2008).

«Оксамитовий перевертень» - це знову суміш жахів, містики, вибухового екшену та гумору в класичних пропорціях подружжя Шевченків за рецептурою, що гарантує насолоду.

Двох переможців тут бути не може…

Пригоди, які нам доведеться пережити в цій книжці разом із Командою Мрії, по-справжньому небезпечні. Не лише сучасні злочинці, підступні викрадачі заморського птаха, а й моторошні примари з минулого опиняються тут на шляху четвірки «мрійливих» друзів та їхнього безстрашного поросяти Кабачка. Проте юні сищики мають на те раду: здоровий глузд, почуття гумору і… завжди дієвий метод провокації.

Та успішно розкрити заплутану справу — це, як то кажуть, півділа. Головне ж — навіть із переможеним супротивником повестися по-людськи. Саме так завжди чинять герої «дивних детективів» Наталки та Олександра Шевченків.