Чому звірі покидають людей і відпливають на чарівному кораблі? Адже наша Земля така велика…Про це ви дізнаєтесь, прочитавши перший філософсько-казковий роман для дітей відомої «дорослої» письменниці, лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк. «Я й досі не знаю, — зізнається письменниця, — звідки взявся Каспар Гаузер, хлопчик, у якого не було дитинства. Можливо, він з'явився всупереч Пітеру Пену. А дівчинка, яку кличуть Доня, наприкінці книги здобуває ім'я, на яке заслуговує, і разом з ним місію: гармонізувати Всесвіті підтримувати в ньому лад. Маленька богиня...». Роман для дітей середнього шкільного віку.Цю книгу можуть читати й дорослі, і діти.Можна спробувати її прочитати також звірятам.

Бог створив її жінкою згідно зі своїм планом, жінкою в Бориславі, місті, куди вона змушена повертатись, бо більше немає куди, і навіть вважати це за щастя — повернутись додому, де за її гроші купили братові диплом, зробили євроремонт і далі потребують її грошей. Ліля дасть, Ліля купить, Ліля заплатить борг. Ліля — багата. Ліля — каріатида, яка тримає разом з іншими каріатидами небо над Бориславом.

Фантастичний роман української радянської письменниці, яка живе і працює на Львівщині, піднімає складні моральні і соціальні проблеми. Через незвичний сюжет автор показує зіткнення добра і зла, правди і кривди, любові і ненависті.

Ця книжка складається з трьох повістей і одного невеликого за обсягом роману. У кожному з творів розповідається про наших сучасників, людей різного віку і різних доль, їх об’єднує прагнення досягти гармонії у стосунках між собою. Зображувані події відзначаються госгрою конфліктністю, складними суперечностями.Це перша книга молодого прозаїка.Перша книжка прозаїка

Новий роман Галини Пагутяк ставить перед читачем одвічні питання про сенс життя та справжні цінності в ньому. Його головний герой, Матвій Домницький, вирушає в містичну подорож у пошуках Прекрасної Пані, його шлях до неї – це й дорога до розуміння самого себе. Поєднання прозорого відшліфованого стилю з розглядом неперехідних філософських проблем створює враження глибокої води, в якій прагнеш роздивитися дно.

Іноді нам здається, що всі дні однакові, сірі й нецікаві. Але так не буває, бо кожна нова думка змінює світ. Треба просто виокремити її, належно пошанувати, бо що, як не наші думки, робить нас єдиними і неповторними.У новій книзі лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк «Кожен день — інший» — щоденникові записи письменниці за 2011–2012 pp., в яких з великою художньою силою відображено її духовне світосприйняття та вміщено глибокі й цікаві спостереження, зроблені під час мандрівок від Урожа і Львова до Єрусалиму.

Історія про зворушливу дружбу хлопчика на прізвисько Лялечка і лиса-художника Мацька зоставить байдужою хіба геть черству людину.Це ж бо історія зародження справжніх, щонайсвітліших людських почуттів, і вона стократно цікавіша ще й тому, що оповів її справжній майстер слова — знаменита львівська письменниця Галина Пагутяк.

В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч. XVII ст., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.

Знана й самобутня українська письменниця, безсумнівний майстер сучасної української прози, Галина Пагутяк приходить до свого читача з несподіваними творами східної тематики, у яких глибоко й талановито відтворює світ давніх шумерів та найтонші відчуття людські душі й естетику країни Вранішнього сонця.Вибрані твори Галини Пагутяк «Захід сонця в Урожі» відзначено австралійською літературною премією «Айстра» як найкраще авторське видання в Україні 2007 року.

Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.

«Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця – тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити. Втім, два романи-утопії Галини Пагутяк можна просто читати й так, адже ми всі вміємо читати, хіба ні?Роман лауреата Національної пермії України ім.Т.Шевченка Галини Пагутяк „Писар Західних Воріт Притулку“ видається вперше. Тепер ти, чительнику, можеш не тільки увійти в Притулок, але й вийти з нього.»

Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця — тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити…

Одна з найяскравіших українських письменниць сучасності Галина Пагутяк проникливо пише в новелах та есеях про людську самотність та беззахисніть у світі новітніх варварів, про душу дитини і метелика, Григорія Сковороду в снігах і Імануїла Канта під небом Кенігсберга, рідний Уріж і древній Львів та багато інших речей. У своїх творах, в декількох рядках, в одному абзаці, вона створює надзвичайної сили й яскравості образи.Галина Пагутяк — лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка 2009 р.У виданні якнайповніше представлена мала проза та вибрана есеїстика письменниці за увесь період її творчості.

Про що б не писала сучасна українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії Галина Пагутяк, кожне її слово — талановите, настільки досконалий її стиль. І в новому романі-містерії вона приємно дивує багатством мови та символічністю образів, містикою і трагізмом людських доль, — українки Марії та єврея Йони, які одержимі золотим містом Єрусалимом, небесним і земним, і потрапляють до нього… через підземний прохід і підземне озеро з печери карпатської гори.Однак центральною темою роману є митарства людської душі, яка шукає заспокоєння саме на Святій Землі і зустрічається тут із собі подібними — розгубленими душами.

У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини.Треба подорожувати, вважає письменниця, куди маєш змогу, чи коли щось здригається в тобі від однієї назви міста, ріки чи села. Ану ж, між вами існує якийсь глибинний зв’язок? Для цього не потрібно багато грошей і часу, зате ти змінюєш себе і приносиш частку себе в інший світ, бо приходиш зі своєю місією — зустрічаючись з людьми, розповідаєш про свій світ, а потім розповідаєш про їхній, коли повертаєшся. Самбір, Бібрка, Броди, Мостиська, Добромиль, Нагуєвичі, Белз, Щирець, Підбуж, Уріж, Судова Вишня, Журавно, Рава-Руська… Ейфелеву вежу і міст закоханих у Венеції завжди знайдеться кому описати, але краще подивитися на ці занепалі й спустошені міста і села Східної Галичини як на своє, рідне, без ностальгії й зневаги…

В окрузі старовинного галицького містечка Добромиль в часи середньовіччя у вдови, яку вважають відьмою, народжується син. «Байстрюк!» — зневажливо називають хлопчика односельці поміж себе, однак насправді він є дхампіром (сином мертвого опиря і відьми), істотою іншої раси з особливими магічними властивостями. Саме йому протягом 800 років в різні історичні епохи доведеться стати для добромильської землі опікуном і захисником.За книгу «Слуга з Добромиля» автор, Галина Пагутяк, яку називають наймістичнішою письменницею України, стала лауреатом Шевченківської премії 2010 року.

Від давнього історичного минулого до далекого майбутнього — така амплітуда творчих пошуків сучасних українських фантастів, оповідання яких представлені в збірнику. Для всіх творів характерні динамізм оповіді, гострота постановки проблем, тісна тематична прив’язаність до сьогоднішнього дня.

«Уріж та його духи» — унікальна книга в українському літературному дискурсі. Це духовна історія в міфологічному часі реального села Уріж, в якому народилася самобутня письменниця Галина Пагутяк, лауреат Шевченківської премії, і зобразила його у своїх творах як безмежний Всесвіт.В оформленні книжки використано фрагмент картини «Золоті струни» (1972) відомого українського художника Володимира Лободи

Дія роману відбувається наприкінці ХІХ століття в Урожі. Таємничі персонажі роману — опирі — живі люди, а не покійники. Вони становлять замкнену і нечисленну громаду селища Винники. Уріж й Винники розділяє Границя, що означає куток між двома селами, де в давнину був цвинтар. На Границі трапляються загадкові смерті, які приписують опирям. Найчастіше це стається з людьми, що опинилися у цій небезпечній місцевості вночі. Іноді вночі, йдучи селом, чоловік зустрічає людей, вітається з ними, але вони не відповідають. Це означає, що він зустрівся з небіжчиками, які не мають права говорити з живими людьми. Усі смерті пов'язані з водою: ріка, дощ, калюжа… Роман написаний за мотивами етнографічного нарису І. Франка.