У повісті «Древляни» зображено події громадянської війни на Україні. Автор змальовує суворе, сповнене нелегких випробувань життя поліщуків-лісорубів, їхні звичаї, побут. Твір перейнятий думкою про високе покликання людини, про її відповідальність перед прийдешнім.До книжки вміщено також повісті «Мовчун» і «Старий дзвоник», у яких розповідається про покоління людей, котрі з дитинства пройшли суворе випробування у вогні Великої Вітчизняної війни, оспівується героїзм, незламна дружба радянських народів.

П'ятикласницяЖеня Цибулько нама­лювала из дошці огірок. Раптом її огірок ожив, покрутив хвостиком і захрюкав. З цього починається ціла низка пригод, смішних і несподіваних, про які з гумором розповідає автор у новій повісті "Женя і Синько". У творі цікаво переплетена прав­да й вигадка, діють реальні й казкові ге­рої. Все це допомагає письменникові в невимушеній формі вести розмову про серйозні проблеми виховання дітей, про дванадцятилітніх хлопчиків і дівчаток. які живуть у великому індустріальному місті, про їхні стосунки з батьками і вчителями.

1944 рік. Степове село, звідки тільки-но вибили німців. Та це й не село — купка землянок. І попелища на місці хат. Але від смерті, від журби й сліз люди поступово повертаються до життя: треба піднімати з руїн село, вирощувати хліб, допомагати фронтові. Жінки з лопатами виходять копати степ. Пастушок Вовка йде на полігон, де стоїть військова частина, і ось бойовий танк оре плугом забур’янене поле. Піднімаються стіни першої хати — то школа, хоч тісна, але школа. Починається життя, сповнене драматизму і трудової героїки.Про мужність матерів та дітей у цей нелегкий час і йдеться в гостросюжетній повісті В. Близнеця.Художник І. Ф. МАНЕЦЬ

Веселий, лукавий витівник Федько, герой оповідання «Ойойкове гніздо», підмовив свого довірливого друга Мишка закопати на городі батькову люльку: виросте, мовляв, величезна люлька, а на ній — дрібні люльченята. Обдурив він і другого приятеля, Льоню: пообіцяв показати гніздо жар-птиці, а завів хлопця у колючу дерезу. Всі ці Федькові витівки йдуть не від поганої вдачі, а від невичерпного запасу природного гумору — цієї характерної риси нашого народу.Таким же гумором позначені всі оповідання В. Близнеця, в яких він дотепно, з усмішкою, з великою любов’ю до своїх героїв розповідає про сільських хлопчаків.«Ойойкове гніздо» — перша книжка молодого автора.

Вони були життєрадісними витівниками, завзятими мрійниками, закоханими в свій неозорий гарячий степ, в запах чебрецевого вітру, в бездонне синє небо з білими парусами хмар. Хлопці хотіли стати пілотами, винахідниками, трактористами, а дівчата — артистками, ланковими, вчительками…Війна безжально перекреслила їхні мрії. Та вони не стали рабами, в їхніх серцях спалахнула люта ненависть до фашистів. Грицько, Ліда, Володя та їхні товариші стали підпільниками, взяли у свої руки зброю…

До книжки увійшли кращі твори відомого українського письменника, лауреата Республіканської літературної премії імені Лесі Українки — повісті «Мовчун», «Звук павутинки», «Хлопчик і тінь», повість-казка «Земля Світлячків», що здобули велику популярність як у юних, так і в дорослих читачів, та своєрідна автобіографія.Романтична піднесеність, віра в незнищенність добра, глибокий психологізм і надзвичайно самобутня образна палітра — визначальна риса цих творів.

До книжки увійшли кращі твори відомого українського письменника, лауреата Республіканської літературної премії імені Лесі Українки — повісті «Мовчун», «Звук павутинки», «Хлопчик і тінь», повість-казка «Земля Світлячків», що здобули велику популярність як у юних, так і в дорослих читачів, та своєрідна автобіографія.Романтична піднесеність, віра в незнищенність добра, глибокий психологізм і надзвичайно самобутня образна палітра — визначальна риса цих творів.

…Маленький герой збірки — сільський хлопчик Льоня. Він дуже веселий і допитливий, щодня відкриває для себе багато нового у навколишньому світі. А в рідному селі й справді чимало цікавого, особливо тоді, коли після спеки прошумить добра літня злива. Тоді хлопці гуртом пускають паперові кораблики, виловлюють з бурхливих ручаїв молоденькі яблука, кавунці, гарбузики, — все те, що несе дощова вода в берег. А ще любить Льоня допомагати старшим на жнивах, з високої скирти оглядати рідні степи, придивлятися до того, як по свіжій ріллі таємниче народжується стежка до школи.