Перу відомого російського письменника М. Ю. Зуєва-Ординця належить чимало цікавих пригодницьких та науково-фантастичних творів.

У своїй новій історико-пригодницькій повісті «Царський курйоз» автор розповідає про долю ефіопського хлопчика, згодом знаменитого Ганнібала, визначного військового інженера і державного діяча, прадіда геніального російського поета О. С. Пушкіна.

Дев’ятирічного сина абіссінського князя було викрадено в турецького султана, що тримав хлопчика як заложника, і привезено в Петербург у подарунок Петру І. Здібності хлопчика привернули увагу російського царя, і вій обдарував маленького африканця ласкою і дружбою.

В оповіданні «Дзвін-могила» змальовано боротьбу робітних людей проти своїх жорстоких, свавільних хазяїв у тяжкі часи царювання Катерини II.

Обидва твори яскраво відбивають епоху.

Михайло Юхимович Зуєв-Ординець належить до старшого покоління радянських письменників і є автором ряду цікавих, у свій час (20–30-і роки) відомих науково-фантастичних та пригодницьких творів. Два з них — оповідання «Панургове стадо» та «Божевільна рота» — вміщені в цій книжці.

В обох творах письменник, використовуючи наукову основу, яскраво зображає нрави сучасного буржуазного суспільства, в якому наукові відкриття застосовуються не на користь, а на шкоду людині. Винахід в галузі біології, який мав відкрити російському емігрантові двері на батьківщину, потрапивши до рук капіталіста, використовується проти робітників, яких замінюють мавпами («Панургове стадо»); інший винахід — в галузі хімії — служить у капіталістичному світі для того, щоб одурманити свідомість людей і примусити їх, не помічаючи небезпеки, іти під кулі («Божевільна рота»).

Цікаві за змістом, гостросюжетні, ці оповідання безумовно заслуговують на увагу читача.