В антологию включены избранные рассказы, которые были созданы в народной Польше за тридцать лет и отразили в своем художественном многообразии как насущные проблемы и яркие картины социалистического строительства и воспитания нового человека, так и осмысление исторического и историко-культурного опыта, в особенности испытаний военных лет.

Среди десятков авторов, каждый из которых представлен одним своим рассказом, люди всех поколений — от тех, кто прошел большой жизненный и творческий путь и является гордостью национальной литературы, и вплоть до выросших при народной власти и составивших себе писательское имя в самое последнее время.

Твори, що входять до збірника, — різні за тематикою, відмінні за своїм задумом, творчою манерою, художніми засобами, — дають певне уявлення про багатство та розмаїтість сучасної польської повісті.

У «Змовниках» В. Махеєка постають картини життя в Польщі за часів диктатури Пілсудського: сваволя поліції, убоге животіння містечкової бідноти, діяльність підпільників-комуністів і на тлі всього цього — перше трудне і болюче кохання селянського хлопця до дочки багатого адвоката.

Повість Р. Клися «Какаду» присвячена боротьбі проти гітлерівських окупантів: йдеться про бійця руху Опору, що віз зброю партизанам, про його небезпечні пригоди…

Б. Когут у повісті «Кому дозволено жити» розповідає про боротьбу за соціалістичну Польщу в перші повоєнні роки.

Корнель Філіпович своїм твором «Чоловік — це дитина» розвінчує сучасного міщанина з його споживацькою філософією і утверджує ідеал сильної, цілеспрямованої, морально здорової людини, активного громадянина нової Польщі.