Чи не було такого, що засинаючи у темній кімнаті у своєму теплому ліжку ви раптом чули підозрілі шорохи, рухи або звуки? Згадайте своє дитинство. Напевно, ви дуже боялися страшного і злого бабая і були абсолютно впевнені в його існуванні. І жодні пояснення батьків про те, що його не існує, вас не могли переконати в іншому.

Борис Левандовський стверджує: ви мали рацію. Бабай існує і він насправді набагато страшніший, ніж ви могли собі уявити. Читайте чергові твори дослідника паранормальних явищ Бориса Левандовського і ви остаточно переконаєтесь у цьому.

«„Когда угодно… но не теперь…“Голоса и узоры. Только голоса и узоры.Третья кровь… – произнес в ее голове незнакомый безликий голос, и Белла вздрогнула».

В сборник вошли новеллы: «Голос», «Сгоревший» и «Бабуля».

Найстрашнішою хворобою XX століття вважають СНІД. А чи знаєте ви, що існує хвороба, що на молекулярному рівні схожа на СНІД, але насправді набагато страшніша? Не повірите, але це правда. Її виявив і докладно описав лікар-аматор зі Львова Борис Левандовський. Симптомами цієї хвороби є поступове перетворення людини на істоту, що прагне вбивати. І не просто вбивати, а розривати свої жертви на шматки. На останньому етапі захворювання відбувається… Власне, прочитаєте про це у книзі. Але будьте уважними, хвороба може перерости в епідемію.

Страшной болезнью XX века считают СПИД. А знаете ли вы, что существует болезнь, на молекулярном уровне похожа на СПИД, но на самом деле гораздо страшнее? Не поверите, но это правда. Ее обнаружил и подробно описал врач-любитель из Львова Борис Левандовский. Симптомами этой болезни являются постепенное превращение человека в существо, стремящееся убивать. И не просто убивать, а разрывать свои жертвы на куски. На последнем этапе заболевания происходит… Собственно, прочитаете об этом в книге. Но будьте внимательны, болезнь может перерасти в эпидемию.

Рассказ Бориса Левандовского «Другая жизнь» посвящен небольшому зловещему городку Сутеми, родившемуся силой воображения сразу нескольких писателей, являющихся участниками ЛОТ. Спустя некоторое время наброски были отредактированы и вылились в форму рассказа, который теперь перед вами.Это довольно специфическое произведение, способное понравиться разве что настоящим поклонникам жанра. У остальных читателей оно скорее всего вызовет негативные эмоции, так что задумайтесь хорошенько перед тем, как начинать его читать.

Сначала он думал, что умирает. Потом тысячу раз пожалел, что не умер. Потому что теперь, чтобы выжить, он вынужден убивать. Потому что теперь он – уже не человек, а скрывающийся во тьме монстр-мутант, на совести которого – десятки убийств.И цикл происходящих с ним превращений еще не завершен. Осталась еще одна, последняя стадия…