Літо у неіснуючому містечку Ґрін Таун 1928 року… Веселі пустощі чотирьох безтурботних хлопчаків… І кульбабове вино, яке готує дідусь… Воно — як чарівна капсула часу, що вбирає у себе досвід минулих літ, воно — як ностальгія за дитинством, у яке зможе хоча б на мить повернутися кожен, хто візьме до рук фантастичну повість Рея Бредбері «Кульбабове вино». Ця книга — острівець, на якому зупиняється час. Її сторінки дихають далекими дитинно-безмежними спогадами – теплими, п’янкими, вічними, проте яких нам не спіймати ніколи.

1949 рік. Венеція, штат Каліфорнія. Прогулянковий поміст занепадає і осідає у море. «Американські гірки» розібрали на металобрухт. У лев'ячій клітці, що затоплена в каналі, знаходять мертве тіло. І це тільки початок. Один за одним помирають або безслідно зникають літні дивакуваті мешканці Венеції. На позір ніякого зв'язку між цими трагічними подіями  немає, але молодий письменник, а слідом за ним і місцевий детектив вважають інакше і починають пошуки невідомого вбивці.