Один из героев рассказа Владимира Владко «Камень с планеты Тау» (Камінь з планети Тау, 1963), ученый из кибернетического института Академии наук Андрей Дашевский рассказал товарищу о новой построенной ими вычислительной машине, а также о том, что эта их ЭВМ смогла даже расшифровать… инопланетное послание. Оказывается, некоторое время назад на берегу закарпатской речушки Джулянки был найден необычный камень, который отличался тем, что имел очень большой вес, необычайную твердость, да к тому же на его поверхности при сильном увеличении можно было рассмотреть неведомые знаки.

Льоня Куценко товаришує з однокласником Віктором Сумським, який підбиває його на різні хуліганські витівки. Сумський хоче зірвати контрольну з геометрії. Для цього він пропонує насипати в класі і коридорі перед урокоч нюхального тютюну, щоб усі чхали…Про різні пригоди з життя школярів розповідає у своїй повісті “Позичений час” відомий український письменник-фантаст В. Владко. З допомогою фантастичної “ощадкаси часу” автор показує своїм читачам, як щільно пов’язане сучасне і майбутнє кожного з нас.

У другому томі вміщено роман “Нащадки скіфів”, в якому органічно сполучились дані історії і археології з творчою фантазією автора.Про свій задум написати твір, присвячений життю скіфів, В. Владко розповідав:“Мене свого часу безмежно захопив світ стародавніх скіфів, які були колись, як кажуть, з незапам’ятних часів насельниками України (та й не лише України, а й усіх широких степів на південному сході Радянського Союзу). З’явилися вони в цих краях майже невідомо звідки — і так само невідомо куди зникли, не залишивши по собі ніяких ознак писемності. Все те, що сучасна наука знає про них, побудоване виключно на основі матеріальних знахідок, знайдених під час археологічних розкопок у курганах, та ще з нечисленних записів стародавніх грецьких і римських істориків. Довгий час я старанно вивчав такі матеріали — і вирішив, нарешті, написати роман про життя й побут одного з тих таємничих племен. Але як його писати? Я не зумдв би, каюся, написати історичний роман в прямому розумінні цього слова. І я, після довгих роздумів, спинився на моєму улюбленому жанрі наукової фантастики. Хай мої герої завідомо фантастично, але в межах літературної достовірності, опиняться в світі стародавніх скіфів, хай у романі розгортаються події в конфліктах між радянськими вченими і скіфськими віщунами, вождями і поневоленими рабами, — це дасть мені можливість показати в сюжетних пригодах звичаї, побут і традиції одного з скіфських племен”.

У п’ятому томі вміщено ранню повість письменника “Чудесний генератор” і низку оповідань, переважно науково-фантастичних. В жанрі малої прози — оповідання Володимир Владко виступав завжди. Перша його збірка науково-фантастичних оповідань — “Дванадцять оповідань” вийшла 1936 року.В цьому томі подано тільки вибрані оповідання. Всі вони друкуються з деякими змінами та виправленнями.

«Фіолетова загибель» — нова фантастична повість відомого українського письменника Володимира Миколайовича Владка.…Троє американських юнаків вирішили провести свою відпустку в мальовничих лісових нетрях штату Айдахо, далеко від міської метушні. Прогулюючись одного разу по лісу, вони знайшли там загадковий камінь — на їхню думку, метеорит. Почали досліджувати його. Виявилося, що на метеориті при певних умовах розвивається плісень, випари якої згубно впливають на земних тварин і людей. Один з юнаків стає жертвою необережного поводження з плісенню. Між двома іншими юнаками точиться запекла боротьба. Один вважає, що відкриття треба продати за великі гроші Пентагону, використати як зброю в майбутній війні. Другий розуміє, що смертоносна плісень може завдати людству непоправного лиха.Що ж буде далі із згубним метеоритом? Навколо цього питання і розгортається дія повісті.Книжка застерігає — не накликайте біди на голови людству вишукуванням нових засобів масового знищення всього живого на Землі. Зривайте підступні плани мракобісів!