Принцеса у Вежі, Квітка, яка розмовляє, мудрий Лев — таке буває лише у казках. Втім на диво всі ці герої трапилися на шляху цілком адекватної людини Родіона Уса. Аудитор за фахом, Родіон здійснює інспекцію цілком реального великого заводу в цілком реальному маленькому містечку. Але події, що в ньому відбуваються, нормальними назвати не можна: таємничі злочинці душать людей і підвішують їх у так званих «Вежах мовчання» за древнім зороастрійським обрядом. Згодом виявляється, що ці небіжчики пов'язані з контрабандою вантажу подвійного призначення. Хто стоїть за цим? І хто в цій історії сам Родіон — випадковий свідок чи співучасник? А можливо, він — лише уламок стародавньої Вежі…

…Як відомо, коли ти розмовляєш з Богом, то це молитва, а от коли Бог розмовляє з тобою, то це, певне, шизофренія. Так і є: Бог повідомляє, що сьогодні рівно опівдні Рай та Пекло закриваються назавжди. Віднині – жодних надій, ніякого безсмертя…Це історія трьох молодих людей, долі яких дивно перетинаються. Кожен хоче знайти відповідь на одне просте запитання: що буде після того, як я помру? Остап шукає відповіді, подорожуючи автостопом по біблейських місцях у пошуках батька; Віра, втративши родину та дитину, потрапляє до монастиря і там отримує свій шанс на щастя (але ціна аж занадто висока!); Макс зі своїми друзями-чортенятами Гогі та Магогі, пройшовши реанімацію, революцію і «дурку», від великої любові до людства хоче вчинити вибух на стадіоні… Так чи інакше, кожен з них отримує те, чого прагнув. Можливо, і відповідь на своє запитання…

Перша в Україні збірка творів провідних письменників, що зачіпає алкогольну тему. Корифеї українського слова вирішили поділитися своїми спогадами та міркуваннями щодо вживання алкоголю. Оповідання навряд чи когось залишать байдужим, адже ці історії настільки реальні, що, цілком можливо, траплялися з вами.

Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром — надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері — про те, як легко можна втратити кохання і як важко звільнитися потім від нього; про те, як швидко руйнуються, здавалося б, непохитні зовнішні світи, лишаючи порожнечу, і якими міцними інколи виявляються начебто ламкі внутрішні світи героїв… Захоплююча, інколи смішна, інколи сумна книжка, в якій, як і в житті, щастя обов’язково є — бо його не може не бути.

Юрій Юрійович, головний персонаж нової книги Євгена Положія, абсолютний антигерой нашого часу. Він просто дуже добрий і щирий, ані обставини, ані люди не змогли змінити його характер. Це неймовірно смішна і захоплююча книга, можливо найсмішніша з тих, що вам довелося читати останнім часом. Автор присвятив її всім українцям свого покоління, які живуть сьогодні не в Україні, виїхали за кордон нещодавно і залишилися там, щасливі.