«Життя Дон Кіхота і Санчо» (1905) іспанського письменника, філософа і політичного діяча Міґеля де Унамуно-і-Хуґо (1864–1936) є своєрідним філософським коментарем до знаменитого Сервантесового роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», спробою розкрити не помічений іншими критиками сенс. Водночас це самостійний твір, що шукає в цій пам’ятці радше джерело натхнення, сприймаючи її за матеріал для будівництва власної філософської концепції. Тут бéзум протиставлено раціоналістичному животінню обивателя, сни стають реальністю, трепетне прагнення вічності проймає єство індивіда, спонукаючи шукати опертя для свого існування поза всіма можливими горизонтами, а народи, здіймаючись над своєю розпорошеністю, зважуються на власні героїчні витівки.

В этой книге представлены произведения крупнейших писателей Испании конца XIX — первой половины XX века: Унамуно, Валье-Инклана, Барохи. Литературная критика — испанская и зарубежная — причисляет этих писателей к одному поколению: вместе с Асорином, Бенавенте, Маэсту и некоторыми другими они получили название "поколения 98-го года".

В настоящем томе воспроизводятся работы известного испанского художника Игнасио Сулоаги (1870–1945). Наблюдательный художник и реалист, И. Сулоага создал целую галерею испанских типов своей эпохи — эпохи, к которой относится действие публикуемых здесь романов.

Перевод с испанского А. Грибанова, Н. Томашевского, Н. Бутыриной, B. Виноградова.

Вступительная статья Г. Степанова.

Примечания С. Ереминой, Т. Коробкиной.