Тумас Йоста Транстрёмер (Tomas Gоsta Transtrоmer) родился 15 апреля 1931 года в Стокгольме. Крупнейший шведский поэт современности, лауреат Нобелевской премии по литературе 2011 года «за то, что его краткие, полупрозрачные образы дают нам обновлённый взгляд на реальность». В настоящую подборку вошли, помимо стихов нового времени, стихотворения из книги «Klanger och spar» («Звуки и следы», 1966).
Палиндром (в переводе с греческого — бегущий назад) — слово или стих, одинаково читаемый как слева направо, так и справа налево.
Поэма Романа Адрианова продолжает традиции классического русского палиндрома.
Прости, что жил я в том лесу,
Что все я пережил и выжил,
Что до могилы донесу
Большие сумерки Парижа.
Илья Эренбург
Второе издание книги "Начало (зона АТО)", исправленное и дополненное.
И вот день рожденья – итог давней даты,
В бокалах вино и горит яркий свет.
Но дарят не книги, как было когда-то,
А крестик нательный и бронежилет.
У світі, мабуть, не існує людини, яка б не пам’ятала найщасливіших чи найтрагічніших днів свого життя. Але це лише окремі дні. Усі ж інші для більшості людей зливаються у суцільну строкату смугу за вікном рухомого потяга й нічим не відрізняються один від одного.
Проте існує дуже незначна когорта людей з особливим поетичним відчуттям світу, яким, мабуть, Всевишнім даровано талант і вміння робити «стоп-кадр» у суцільному потоці буття і наповнювати змістом кожен прожитий день. Вони, на відміну від багатьох, чують, як росте трава, як сміється сонячний літній ранок, як розмовляють під поривами осіннього вітру між собою дерева, як створюють у небі дивовижні образи хмари…
До цієї когорти належить і Олександр Афонін – громадський діяч і водночас людина з поетичною душею, для якого кожен день – це цілий Всесвіт, наповнений смислом, красою, любов’ю до життя, котрим він щедро ділиться зі своїми читачами.
У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між братами-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети - «з отарою блукали й пастухи». З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу.
Впервые в России публикуется расширенная версия воспоминаний поэта Алексея Крученых (1886–1968). Основой издания является подготовленный в 1932 г. к печати полный вариант книги «Наш выход», включающий, в частности, подробнейшую библиографию футуристов, заумников и лефовцев (более 550 наименований). В книгу вошли и другие историко-мемуарные записи Крученых. Издание содержит обстоятельный научный комментарий.
В приложениях дается подборка деклараций и статей Крученых, а также две наиболее значительные статьи о нем, написанные его соратниками по «заумной школе» И. Терентьевым и С. Третьяковым. Иллюстрации знакомят с рядом малоизвестных документов и изобразительных материалов.https://ruslit.traumlibrary.net
«О милый, розовый цветок!
Твой нежный срезан стебелек!
Меня не в добрый встретил час
Ты на пути!
Чего б я не дал, мой алмаз,
Тебя спасти!..»