Търсенето на Светия Граал (1230) завършва поредицата от средновековни романи за мистичния съд. Него мечтаят да видят и разгадаят всички рицари от Кръглата маса. Ала усилията им се оказват напразни. Те скитат дълго в един разомагьосан свят, където вече няма приключения, а старите куртоазни ценности са загубили своя смисъл. До Граала ще получат достъп само герои от нов тип, олицетворяващи монашеския идеал на Цистерцианския орден за живот в бедност, молитва и пълно въздържане от плътски наслади.

Приемайки на своя територия идеологията на християнския ригоризъм, рицарският роман бива поставен на сериозни изпитания. Но излиза от тях обогатен с нови духовни измерения.

Стоян Атанасов

Търсенето на Светия Граал (1230) завършва поредицата от средновековни романи за мистичния съд. Него мечтаят да видят и разгадаят всички рицари от Кръглата маса. Ала усилията им се оказват напразни. Те скитат дълго в един разомагьосан свят, където вече няма приключения, а старите куртоазни ценности са загубили своя смисъл. До Граала ще получат достъп само герои от нов тип, олицетворяващи монашеския идеал на Цистерцианския орден за живот в бедност, молитва и пълно въздържане от плътски наслади.

Приемайки на своя територия идеологията на християнския ригоризъм, рицарският роман бива поставен на сериозни изпитания. Но излиза от тях обогатен с нови духовни измерения.

Стоян Атанасов

В книгу вошел роман Мариво «Удачливый крестьянин» (1734). В нем Мариво воссоздает широкую картину городской жизни своего времени. Это исключительно «парижский» роман. В нем перед читателем разворачивается целый калейдоскоп лиц, характеров, типов – слуги, горничные, швейцары, ливрейные лакеи, мелкие торговцы, стряпчие, нотариусы, полицейские, государственные чиновники, домовладельцы, трактирщики, актеры, и актрисы, армейские офицеры, откупщики, светские щеголи, знатные дамы; все они теснятся пестрой толпой в людской, на улице, в приемной министра, в театральном фойе, в великосветских гостиных. В центре романа – один персонаж, одна человеческая судьба: провинциал Жакоб, в юности попавший в Париж, поразивший его своей огромностью и великолепием.В качестве приложения книга содержит анонимное продолжение «Удачливого крестьянина».

«За псами хорошенько присмотри;

Лягавый-то запарился, бедняга;

А Резвого сосварить с тем басилой.

А Серебро-то, знаешь, отличился

В углу загона, хоть и след простыл.

За двадцать фунтов пса бы я не продал…»

Джон Мілтон (1608-1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч, автор політичних памфлетів і релігійних трактатів. Батько Мілтона зробив усе, щоб дати синові якнайкращу освіту, завдяки чому Джон ще з дитинства познайомився з класичною грецькою і римською літературою, що, вочевидь, стало першою ланкою у довгому ланцюжку передумов, завдяки яким Джон Мілтон подарував світовій літературі свій шедевр – поему «Утрачений рай».У шістнадцять років Мілтон вступає до престижного Кембриджською університету, а потім продовжує займатися самоосвітою в маєтку батька поблизу Лондона, після чого здійснює подорож Італією та Францією, де має можливість спілкуватися з тогочасними інтелектуалами та митцями, яких також приваблюють ці дві тогочасні культурні столиці. У той самий період Мілтон пише свої перші поеми «Веселий», «Задумливий», «Люсідас» та «Комос», позначені світлим ліричним настроєм першого періоду життя поета.На початку 1652 року Мілтон цілковито осліп, але чудова пам’ять і неймовірна цілеспрямованість дали йому змогу продовжувати працювати. Саме в останній період життя, з 1660 по 1674 рік, Мілтон створює свій вершинний твір – поему «Утрачений рай», що посідає місце одного з найвидатніших і найвеличніших англомовних творів усіх часів.Джон Мілтон (1608-1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч, найвідомішим твором якого є епічна поема «Утрачений рай». В ній оповідається біблійна історія повстання Сатани проти Бога, його поразки і падіння з небес у пекло, після чого він вирішив помститися Богові, призвівши до гріхопадіння Його улюблених творінь – перших людей – і прирікши їх на вигнання із Раю.Від часу першої публікації 1667 року поема «Утрачений рай» стала вершинним явищем світової поезії та справила величезний вплив на весь подальший розвиток класичної англомовної літератури – включно із Джеймсом Джойсом, чий знаменитий «Улісс» перегукується з «Утраченим раєм» за масштабами та амбіційністю задуму, коли сюжетна історія твору розгортається на тлі всезагальної історії буття із екскурсами в міфологію, етику, психологію, лірику, музику, архітектуру тощо.Джон Мілтон присвятив сім років виснажливої праці написанню «Утраченого раю». Його український перекладач Олександр Жомнір присвятив 30 років свого життя створенню першого українського перекладу цього основоположного твору світового культурного пласту, що вважається одним із найвидатніших літературних творів, написаних англійською мовою.

Джон Мілтон (1608-1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч, автор політичних памфлетів і релігійних трактатів. Батько Мілтона зробив усе, щоб дати синові якнайкращу освіту, завдяки чому Джон ще з дитинства познайомився з класичною грецькою і римською літературою, що, вочевидь, стало першою ланкою у довгому ланцюжку передумов, завдяки яким Джон Мілтон подарував світовій літературі свій шедевр – поему «Утрачений рай».У шістнадцять років Мілтон вступає до престижного Кембриджською університету, а потім продовжує займатися самоосвітою в маєтку батька поблизу Лондона, після чого здійснює подорож Італією та Францією, де має можливість спілкуватися з тогочасними інтелектуалами та митцями, яких також приваблюють ці дві тогочасні культурні столиці. У той самий період Мілтон пише свої перші поеми «Веселий», «Задумливий», «Люсідас» та «Комос», позначені світлим ліричним настроєм першого періоду життя поета.На початку 1652 року Мілтон цілковито осліп, але чудова пам’ять і неймовірна цілеспрямованість дали йому змогу продовжувати працювати. Саме в останній період життя, з 1660 по 1674 рік, Мілтон створює свій вершинний твір – поему «Утрачений рай», що посідає місце одного з найвидатніших і найвеличніших англомовних творів усіх часів.Джон Мілтон (1608-1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч, найвідомішим твором якого є епічна поема «Утрачений рай». В ній оповідається біблійна історія повстання Сатани проти Бога, його поразки і падіння з небес у пекло, після чого він вирішив помститися Богові, призвівши до гріхопадіння Його улюблених творінь – перших людей – і прирікши їх на вигнання із Раю.Від часу першої публікації 1667 року поема «Утрачений рай» стала вершинним явищем світової поезії та справила величезний вплив на весь подальший розвиток класичної англомовної літератури – включно із Джеймсом Джойсом, чий знаменитий «Улісс» перегукується з «Утраченим раєм» за масштабами та амбіційністю задуму, коли сюжетна історія твору розгортається на тлі всезагальної історії буття із екскурсами в міфологію, етику, психологію, лірику, музику, архітектуру тощо.Джон Мілтон присвятив сім років виснажливої праці написанню «Утраченого раю». Його український перекладач Олександр Жомнір присвятив 30 років свого життя створенню першого українського перекладу цього основоположного твору світового культурного пласту, що вважається одним із найвидатніших літературних творів, написаних англійською мовою.

Андре-Робер де Нерсиа (Дижон, 1739 — Неаполь, 1800) талантливый французский писатель XVIII века. В первую очередь знаменит своими эротическими романами, во многом предвосхитившими сексуальную революцию ХХ века. Его эротика противостоит как мрачным, криминальным фантазиям маркиза де Сада, так и любовному коварству Шодерло де Лакло, религиозному чувству греховности плотских утех, романтическим «темным страстям». Пожалуй, никогда в мировой литературе не было писателя, который бы так открыто, легко и весело описывал то, что сейчас принято называть «радостью секса».

В книге представлены впервые переведенные на русский язык два крупных поэтических произведения великого Джованни Боккаччо (1313-1375), созданные им в молодые годы при дворе неаполитанского короля Роберта Анжуйского. В романе «Филострато» за трагической историей любви троянского принца Троила и Крисеиды скрываются обстоятельства личных отношений писателя с Марией д’Аквино, внебрачной дочерью короля, известной миру как Фьямметта. Во многом автобиографичный, роман явился памятником неблагополучной любви Боккаччо, до тонкостей разработавшего психологию героев.

В знаменитой «Охоте Дианы» (ок. 1335) Боккаччо первым после Данте применил форму терцин, в поэме дается красочное описание фантастической охоты неаполитанских аристократок. Издание снабжено подробной исследовательской статьей.

Для широкого круга читателей, интересующихся литературой европейского средневековья и раннего Возрождения.

В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

«Фламенка» – старопровансальский роман XIII века.Владетельный сеньор Арчимбаут Бурбонский через послов делает предложение дочери графа Ги Немурского, юной и прелестной Фламенке. Граф согласен, и на Троицу в Немуре играется пышная свадьба. Супруг чрезмерно увлечен Фламенкой, однако королеве удается отравить сердце Арчимбаута. От ревности Арчимбаут почти сходит с ума и запирает Фламенку вместе с двумя ее служанками в тесной башне замка. Никому не доверяя, он сам становится грозным стражем жены. Прекрасный и юный (хотя и успевший уже приобрести главнейшие достоинства рыцаря и ученого клирика) граф Гильем Неверский, услышав печальную историю Фламенки и заочно влюбившись в нее, отправляется в Бурбон, чтобы помочь ей…

Созданный около 1170 г. анонимный французский роман в стихах «Флуар и Бланшефлор» имеет очевидные византийские корни, демонстрируя тесные восточно-западные культурные взаимоотношения в эпоху Средневековья. Сюжет о любви сарацинского принца Флуара и пленницы-христианки Бланшефлор расцвечен изящными описаниями восточных городов; шумных торгов и диковинных товаров; двора эмира вавилонского; захватывающих рыцарских поединков.

К числу наиболее популярных и в то же время самобытных немецких народных книг относится «Фортунат». Первое известное нам издание этой книги датировано 1509 г. Действие романа развертывается до начала XVI в., оно относится к тому времени, когда Константинополь еще не был завоеван турками, а испанцы вели войну с гранадскими маврами. Автору «Фортуната» доставляет несомненное удовольствие называть все новые и новые города, по которым странствуют его герои. Хорошо известно, насколько в эпоху Возрождения был велик интерес широких читательских кругов к многообразному земному миру. Народная книга о Фортунате то и дело готова приблизиться к географическому атласу, раскрыть перед читателем широкую панораму западных и восточных стран.Фортунат происходил из семьи почтенного горожанина старинного рода, утратившего свое богатство среди суетных развлечений. Для Фортуната начались трудные дни, исполненные лишений и испытаний, пока где-то на севере Франции в дремучем лесу, он не повстречал чудесную Деву – Повелительницу счастья, решившую облагодетельствовать удрученного путника. Ему предложили выбрать из шести сокровищ – мудрость, богатство, сила, здоровье, красота и долголетие. «Выбирай себе одно из шести и не медли, ибо время награждать счастьем вскоре истекает». Фортунат избрал богатство, с этого и начинается поучительная история…

Не без основания повесть «Фьямметта» считают первым любовно-психологическим романом в мировой литературе. Проникновение в чувства и переживания молодой женщины, покинутой своим возлюбленным, интерес к внутреннему миру героини, реалистическое раскрытие женской души, обилие тонко и верно подмеченных бытовых и психологических деталей – все это делает книгу Боккаччо одним из выдающихся памятников литературы итальянского Возрождения.

Роман классика испанской литературы Мигеля де Сервантеса «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» – одно из самых гениальных произведений эпохи Возрождения. Трагикомическая эпопея повествует о безумном рыцаре, не боявшемся показаться смешным в своем утопическом стремлении сделать мир лучше, о надежде и отчаянии, мудрости и сумасбродстве, величии и убожестве.