fb2Ужо сваімі першымі апавяданнямі, якія былі надрукаваны ў часопісе “Маладосць”, Анатоль Крэйдзіч звярнуў на сябе ўвагу чытача. Малады празаік піша аб тым, што яму баліць, што хвалюе, што добра ведае. А ведае ён перш за ўсё вясковае жыццё, бо i сам жыве ў палескай глыбінцы з дзяцінства, працуючы журналлістам, бадай, ці не кожны дзень сустракаецца з хлебаробамі. Па-маладому свежа i хороша, напрыклад, напісаны апавяданні “На горцы”, “Хуліган”, “Вар’ят”, “Ерчыкаў слуп”. Элементамі навізны, трэба зазначыць, вызначаюцца i творы, прысвечаныя каханню. Анатоль Крэйдзіч прафесійна валодае сюжэтам, мова яго апавяданняў, як правіла, сакавітая, па-сапраўднаму , беларуская, i ў гэтым сэнсе кніга прозы “Права на усмешку” павінна мець заслужаны поспех i прызнанне.
Террі Пратчетт — автор так званого «гумористичного фентезі», англієць, що добився в цьому жанрі більшого, ніж визнані класики-американці, такі як Роберт Аспрін чи Гарі Тертлдав. Сьогодні Пратчетт утримує друге місце за кількістю продажів своїх книжок (у твердій обкладинці) серед усіх британських прозаїків, поступаючись лише Джоан Роулінг.
Пратчетт народився 1948 року, отримав технічну освіту, працював журналістом і одного разу, під час інтерв’ю з видавцем Пітером ван Дюреном, зумів відрекламувати тому свою книгу «Люди килима» (The Carpet People). Книга вийшла 1971 року, але казати, що Пратчетт прокинувся знаменитим, було б значним перебільшенням.
Лише 1987 року він повністю присвятив життя письменству. Славу Пратчетту — нині почесному докторові низки британських університетів і кавалерові Ордену Британської Імперії за внесок в літературу — принесла серія «Плаский світ» (Discworld). Герої Пратчетта діють на пласкому світі, що мчить через космос на спині гігантської черепахи А’Туїна; але, попри такий «дитячий» антураж, книги Пратчетта зачіпають найсерйозніші питання сучасного життя, зрозумілі, принаймні, кожній західній людині — політичні, національні, статеві, які завгодно.
В Україні Пратчетт набув популярності після того, як у Росії кілька років тому почали масово перекладати книги з серії «Плаский світ». Найвідоміші з них, такі як «Колір чаклунства» (Colour of magic), «Глиняні ноги» (Feet of clay), «Варта! Варта!» (Guards! Guards!) та інші, мають до півдесятка як офіційних, так і «неофіційних», або «альтернативних», перекладів російською.
Українською, наскільки відомо, «Пратчетт» ще не перекладався.
«Правда» (The Truth) є 25-ю книгою з серії «Плаский світ»; вона вийшла друком 2000 року і вперше надійшла в продаж у російському перекладі в 2008-му. Досвід роботи журналістом неабияк придався авторові: історія про виникнення першої газети Плаского світу та всі неприємності, які спіткали її творців, написана не лише з притаманним Пратчеттові гумором, але і з неабияким знанням деталей.
Суть цієї історії можна описати кількома реченнями з самої книги. По-перше, «гноми навчились перетворювати свинець на золото у важкий спосіб; відмінність його від легкого полягає в тому, що важкий спосіб працює».
По-друге, «брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу». Але рано чи пізно правда таки взується — «і почне бити ногами».
Ну а по-третє, «Світ складається з чотирьох елементів: Землі, Повітря, Вогню й Води… Але існує ще й п’ятий елемент, і зазвичай він зветься Несподіванкою».
О нем писали долго и много. Он стал официальным идолом. Его восхваляли — и разоблачали, боготворили — и ненавидели. Но ТАК о нем не писал никто и никогда!
«Правда» — новая книга Максима Чертанова и Дмитрия Быкова, беспрецедентный плутовской роман о Ленине, единственный за целое столетие!
Вдохните поглубже и приготовьтесь — добрый Ленин против злого Дзержинского, борьба за таинственное Кольцо Власти, Революционный Эрос и многое другое... История мировой революции еще никогда не была такой забавной!
Иллюстрация на обложке Александра Яковлева.
Террі Пратчетт — автор так званого «гумористичного фентезі», англієць, що добився в цьому жанрі більшого, ніж визнані класики-американці, такі як Роберт Аспрін чи Гарі Тертлдав. Сьогодні Пратчетт утримує друге місце за кількістю продажів своїх книжок (у твердій обкладинці) серед усіх британських прозаїків, поступаючись лише Джоан Роулінг.
Пратчетт народився 1948 року, отримав технічну освіту, працював журналістом і одного разу, під час інтерв’ю з видавцем Пітером ван Дюреном, зумів відрекламувати тому свою книгу «Люди килима» (The Carpet People). Книга вийшла 1971 року, але казати, що Пратчетт прокинувся знаменитим, було б значним перебільшенням.
Лише 1987 року він повністю присвятив життя письменству. Славу Пратчетту — нині почесному докторові низки британських університетів і кавалерові Ордену Британської Імперії за внесок в літературу — принесла серія «Плаский світ» (Discworld). Герої Пратчетта діють на пласкому світі, що мчить через космос на спині гігантської черепахи А’Туїна; але, попри такий «дитячий» антураж, книги Пратчетта зачіпають найсерйозніші питання сучасного життя, зрозумілі, принаймні, кожній західній людині — політичні, національні, статеві, які завгодно.
В Україні Пратчетт набув популярності після того, як у Росії кілька років тому почали масово перекладати книги з серії «Плаский світ». Найвідоміші з них, такі як «Колір чаклунства» (Colour of magic), «Глиняні ноги» (Feet of clay), «Варта! Варта!» (Guards! Guards!) та інші, мають до півдесятка як офіційних, так і «неофіційних», або «альтернативних», перекладів російською.
Українською, наскільки відомо, «Пратчетт» ще не перекладався.
«Правда» (The Truth) є 25-ю книгою з серії «Плаский світ»; вона вийшла друком 2000 року і вперше надійшла в продаж у російському перекладі в 2008-му. Досвід роботи журналістом неабияк придався авторові: історія про виникнення першої газети Плаского світу та всі неприємності, які спіткали її творців, написана не лише з притаманним Пратчеттові гумором, але і з неабияким знанням деталей.
Суть цієї історії можна описати кількома реченнями з самої книги. По-перше, «гноми навчились перетворювати свинець на золото у важкий спосіб; відмінність його від легкого полягає в тому, що важкий спосіб працює».
По-друге, «брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу». Але рано чи пізно правда таки взується — «і почне бити ногами».
Ну а по-третє, «Світ складається з чотирьох елементів: Землі, Повітря, Вогню й Води… Але існує ще й п’ятий елемент, і зазвичай він зветься Несподіванкою».
О нем писали долго и много. Он стал официальным идолом. Его восхваляли — и разоблачали, боготворили — и ненавидели. Но ТАК о нем не писал никто и никогда!
«Правда» — новая книга Максима Чертанова и Дмитрия Быкова, беспрецедентный плутовской роман о Ленине, единственный за целое столетие!
Вдохните поглубже и приготовьтесь — добрый Ленин против злого Дзержинского, борьба за таинственное Кольцо Власти, Революционный Эрос и многое другое... История мировой революции еще никогда не была такой забавной!
Иллюстрация на обложке Александра Яковлева.
О нем писали долго и много. Он стал официальным идолом. Его восхваляли — и разоблачали, боготворили — и ненавидели. Но ТАК о нем не писал никто и никогда!
«Правда» — новая книга Максима Чертанова и Дмитрия Быкова, беспрецедентный плутовской роман о Ленине, единственный за целое столетие!
Вдохните поглубже и приготовьтесь — добрый Ленин против злого Дзержинского, борьба за таинственное Кольцо Власти, Революционный Эрос и многое другое... История мировой революции еще никогда не была такой забавной!
Иллюстрация на обложке Александра Яковлева.
От знаменитого автора «Зубной феи» и «Курения мака» – эпическая сага о семье, любви, войне и волшебстве. Марта – матриарх семьи из семи дочерей, передающей по кругу Фрэнка, родившегося в последний год войны у эмоционально нестабильной Кэсси, ассоциирующей себя с леди Годивой. Фрэнк общается с невидимым Человеком за стеклом и учится бальзамированию, осваивается в коммуне и пытается совладать с зачатками дара предвидения…
Эпопея «Правда и блаженство» охватывает полвека российской истории — от хрущевской «оттепели» до путинской России. Главные герои книги: генерал, монах и «вечный любовник» — проходят жестокую и радостную юность, армию, локальные войны, вербовку спецслужбами. Они проходят испытание годами перелома в 1991-м и 1993-м. И всех их ждет безумно счастливая и оглушительно несчастная любовь.
Эта книга — отповедь ортодоксальным коммунистам и отвязным либералам. Ее герои отражают жизненную позицию автора: любовь, свобода, честь выше всяких «измов», всяких идолов, всяких богатств.
В прекрасный воскресный день, во время встречи близких родственников, в саду, хозяйка дома — «неземное воздушное существо, слетевшее со страниц книги стихов», Беби Донж, подсыпает мышьяк в кофе своему мужу Франсуа…
Супружеская измена и мучительный выбор между долгом и любовью.
Эдуардо Мендоса — современный прогрессивный испанский писатель. В романе «Правда о деле Савольты» автор вскрывает классовые противоречия, лежащие в основе капиталистического общества; разоблачает мир стяжательства, показывает связь буржуазии с милитаризмом, гонкой вооружения, терроризмом.
Мелоди Браун живет в муниципальной квартире в центре Лондона. Она ведет замкнутый образ жизни. Известно лишь, что она дорожит сыном и работой и у нее нет ни друзей, ни аккаунтов в сети. Но однажды она знакомится в автобусе с приятным мужчиной, который приглашает ее на свидание… на шоу гипноза. Мелоди становится невольным участником действа, и с этого дня ее личность радикально меняется.
Книга розповідає про інтимний досвід різних людей. Складається з розповідей людей знайомих і незнайомих про те, що таке секс, який секс вони мали. Автори викладаються своє бачення того, яким секс міг би бути. Книга має виховний і пізнавальний характер, спрямована на утвердження здорового способу життя та виховання поваги до оточуючих.
Розрахована на широке коло читачів дорослої аудиторії.
«Правда про справу Гаррі Квеберта» — карколомний мікс детективу, трагічної історії «забороненого» кохання, справжньої дружби, душевних розладів та духовного злету. Це справжня лабораторія неоднозначних людських характерів і доль, де практично не існує достоту позитивних чи цілком негативних персонажів. Як і в реальному житті — що головні, що другорядні герої мають персональний набір чеснот і недоліків. Здається, жодної царини людського життя не оминув у своєму творі цей молодий «диявол», як охрестила іноземна преса Жоеля Діккера, франкомовного швейцарця, володаря Гран-прі Французької академії за найкращий роман та лауреата Гонкурівської премії ліцеїстів.
Твір може зацікавити, зокрема, і молодих письменників, адже автор дає тридцять одну пораду як створити бестселер.
79-летний Джулиан, эксцентричный, одинокий художник, считает, что большинство людей на самом деле не честны друг с другом. А что, если они скажут правду? И поэтому в простой зеленой тетради Джулиан честно рассказывает о себе, а затем оставляет тетрадь в уютном кафе. Моника, невероятно деловая и энергичная хозяйка этого кафе, добавляет свою историю, а потом оставляет тетрадь в винном баре через дорогу, где ее найдет другой человек. Так постепенно тетрадь переходит из рук в руки и объединяет незнакомых людей, при этом кардинально меняя их жизнь, даря им счастье и даже любовь. Впервые на русском языке!
Остроумный, насмешливый роман, в котором Джеймс Олдридж обыгрывает на свой лад классические штампы и викторианской «трогательной» литературы, и «романа воспитания» XVIII века, и типичной «австралийской» прозы, с ее сильным местным колоритом.
Увлекательная история нищей девчонки из то ли цыганской, то ли просто воровской, деклассированной семьи, удочеренной богатыми скваттерами и променявшей впоследствии богатство и роскошь на свободу вольной жизни, забавляет и восхищает, а ее героиня, этот Гекльберри Финн в юбке, не однажды называлась критиками символом национального австралийского характера.
Есть на свете такая Страна Хламов, или же, как ее чаще называют сами хламы – Хламия. Точнее, это даже никакая не страна, а всего лишь небольшое местечко, где теснятся одноэтажные деревянные и каменные домишки, окруженные со всех сторон Высоким квадратным забором. Тому, кто впервые попадает сюда, кажется, будто он оказался на дне глубокого сумрачного колодца, выбраться из которого невозможно, – настолько высок этот забор. Сами же хламы, родившиеся и выросшие здесь, к подобным сравнениям, разумеется, не прибегают…
…Ведь отныне знаю, за любой маской или выражением истинных чувств, порою кроется что-то иное, что-то, что определяет личные мотивы, желанья, принципы, страсть. Мой мир обрушился вновь. И вновь я обязан учится выжить в новом.