«…Я взагалі дуже об'єктивна людина, і я бачу світ таким, який він є, людей такими, якими вони є. В мене, напевно, жанр такий… У нас майже немає серйозної літератури, натомість дуже багато попси, стьобалова. Постібатися, приміром, як тринадцятирічна дівчинка ширяється, — це в них не чорнуха. Я з іншого боку дивлюся на такі речі. Що тринадцятилітній дівчинці ширятися, мабуть, нехорошо. І коли про це пишеш, воно сприймається як чорнуха. Людина що хоче бачити? Виправдання своїх вчинків чи злочинів. Людина ніколи не хотіла відповідати за щось». (з інтерв’ю «Дзеркалу тижня», 2–7 січня— 2 лютого 2007).
Київська Русь. — 2007. — Кн. 7 (XVI). Блуд.
* Збережено особливості правопису автора.
Ця загадкова історія сталася одного зимового вечора. У шинку «Лебідь», де так любили розповідати всякі бувальщини, з'явився чоловік. Поранений та знеможений, він тримав на руках непритомну дівчинку. За кілька годин дівчинка, яку всі на той час вважали мертвою, розплющила очі…
Через деякий час за нею почали приходити люди, які вважали її втраченою сестрою чи викраденою донькою. Ніхто з них насправді не знав, хто ця дитина. То для чого ж вона була їм так потрібна? Із кожним днем таємниця лише поглиблювалася. Німа дівчинка перевернула своєю з'явою життя місцевих мешканців. Звідки вона взялася? Кому належить? І чи знає вона сама, ким є насправді?..
Уроки чувств, которые помогают человечеству выжить и жить любя, сознавая, что после остается глубокий след: рана или тропинка от сердца к сердцу, от души к душе… Собирательные образы этого сборника, как примеры Героев, переживших трагедии на пути к любви…
Чарговая кніга беларускага постканцэптуаліста Зміцера Вішнёва апроч вершаў, апавяданняў уключае дзённікавыя нататкі, апісанні перфомансаў і візуальныя творы. Неардынарнасць творчага падыходу да слова і вобраза, парадаксальнасць успрымання элементарных рэчаў даўно паставілі аўтара ў адзін шэраг з вядомымі дзеячамі мастацтва, такімі, як Сальвадор Далі, Канстанцін Алімпаў, Аляксандр Брэнер. Балансуючы на мяжы розных мастацкіх накірункаў, аўтар стварае сваю "беларускую Афрыку", бо ў ягоным арсенале не толькі эпатаж і эстэтычны радыкалізм, але і сваё філасофскае бачанне свету. Шмат што з прадстаўленага ў новым выданні перакладалася на шведскую, фінскую, французскую, польскую, балгарскую ды іншыя мовы свету.
Дія роману відбувається у Карпатах неподалік від замку Гербуртів. Успішна українська художниця Анна, яка зробила кар'єру в Росії, їде у відпустку на запрошення колишньої однокурсниці у віддалене село поблизу старовинного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі. В цей же час у дикому урочищі Карпат проводить дослідження науковець-етолог Юрій. Він вивчає поведінку вовків у природному середовищі. Для цього він взяв під опіку трьох новонароджених вовченят, які втратили батьків. Людина і вовки в цій «зграї» живуть за вовчими законами, які іноді виглядають більш досконалими, ніж ті, за якими живуть люди. Несподівана зустріч з художницею докорінно змінює життя і дослідника, і вовчої зграї. ПЕРША премія літературного конкурсу «Коронація слова - 2009»
Дія роману відбувається у Карпатах неподалік від замку Гербуртів. Успішна українська художниця Анна, яка зробила кар'єру в Росії, їде у відпустку на запрошення колишньої однокурсниці у віддалене село поблизу старовинного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі. В цей же час у дикому урочищі Карпат проводить дослідження науковець-етолог Юрій. Він вивчає поведінку вовків у природному середовищі. Для цього він взяв під опіку трьох новонароджених вовченят, які втратили батьків. Людина і вовки в цій «зграї» живуть за вовчими законами, які іноді виглядають більш досконалими, ніж ті, за якими живуть люди. Несподівана зустріч з художницею докорінно змінює життя і дослідника, і вовчої зграї.
Перша премія літературного конкурсу «Коронація слова — 2009»
Увлекательный роман известной шотландской писательницы Луизы Уэлш посвящен трагической гибели великого драматурга XVI века Кристофера Марло, которому некоторые критики приписывают авторство шекспировских пьес. Опираясь на исторические факты, писательница создала динамичное и захватывающее повествование, в котором нашли образное воплощение высокие и низкие свойства человеческой души: благородство дружба, ревность, страсть, предательство, ненависть, возмездие…
Селеста Прайс — учитель английского языка провинциальной школы в пригороде Тампы. Она, неоспоримо, привлекательна. Она водит красный Шевроле с тонированными стеклами. Ее муж — обладатель квадратной челюсти и приличного состояния и полностью предан ей. Но интерес Селесты лежит в другой области: она одержима подростками. Селеста преследует свою цель с дотошностью и предусмотрительностью социопата. Она устраивается в школу, чтобы воплотить свои намерения в жизнь и дать волю сдерживаемой внутри страсти.
Смерть. Место, «откуда еще никто не возвращался»... кроме, разве что, нескольких жалких призраков? Информация устарела! Изобретение танатонавтики — способа свободного путешествия по миру Смерти — изменило все. Танатонавты уже признаны пионерами «послесмертных географических открытий». Представители разных конфессий уже передрались за сферы влияния.
Начинается колонизация загробного мира!
«Эти господа — летчики-испытатели, которые отправляются на тот свет… Та-на-то-нав-ты. От греческого «танатос» — смерть и «наутис» — мореплаватель. Танатонавты».
В жизнь Мишеля Пэнсона — врача-реаниматолога и анестезиолога — без предупреждения врывается друг детства Рауль Разорбак: «Кумир моей юности начал воплощать свои фантазии, а я не испытывал ничего, кроме отвращения. Я даже думал, не сдать ли его в полицию…»
Что выберет Мишель — здравый смысл или Рауля и его сумасбродство? Как далеко он сможет зайти? Чем обернется его решение для друзей, любимых, для всего человечества? Этот проект страшен, но это грандиозная авантюра, это приключение!
Эта книга меняет представления о рождении и смерти, любви и мифологии, путешествиях и возвращениях, смешном и печальном.
Роман культового французского писателя, автора мировых бестселлеров «Империя ангелов», «Последний секрет», «Мы, боги», «Дыхание богов», «Тайна богов», «Отец наших отцов», «Звездная бабочка», «Муравьи», «День муравья», «Революция муравьев», «Наши друзья Человеки», «Древо возможного», «Энциклопедия Относительного и Абсолютного знания»…
Никой от двамата не казва нищо на Карлайл, когато Сузана изчезва за известно време, без да каже къде отива. Намират го за малко странно, но и двамата са се пренастроили на вълната на модерните времена и са приели, че връзката между мъжете и жените сега е доста по-различна. Но когато е тук, те обичат да наблюдават лицето ѝ, щом Карлайл се връща у дома след дълъг уморителен ден и излиза от един стар зелен пикап с надпис "ФОТОГРАФСКО СТУДИО КИНКЕЙД, БЕЛИНГАМ, УОШИНГТЪН", напечатан с избелели червени букви на вратите. Тя се спуска към мъжа, обвива ръце около шията му и отпуска глава на гърдите му. Той е потен и леко се олюлява от умора, а на рамото му е преметнат стар, но добре запазен кожен колан за инструменти.
Тази вечер Сузана помага на Гейб да се качи на издигната за оркестъра площадка в северната част на балната зала, поднася му стол и масичка да си сложи бирата и пепелника. Старият акордеон никога не е свирил по-добре, докато здрачът се спуска над високопланинските плата. Тя и Карлайл танцуват до прозорците с изглед към езерото. Новото слънце се надига в западните географски ширини, над Индийския океан и Судан, а една огромна далечна камера следи светлината му. Карлайл се обръща към Гейб и му казва:
– Бавно танго, ако обичаш, добри ми приятелю.
«Танго ненависти» — это рассказ о дьявольском танце, сопровождающем трагический финал любви одной семейной пары. Абель и Ника прожили в браке двадцать лет, и вот семья распалась, мужчина обрел свободу, а женщина… женщина превратилась в тигрицу.
Роман поражает яростью, которую порой гасит поток нежности, волшебства и сладострастия. Чувства сменяют друг друга в бешеном ритме креольских танцев.
Бывшая танцовщица Соня приезжает в Крым, чтобы прийти в себя после череды неудач. Она хочет отдохнуть, и занятия серфом на берегу моря кажутся ей наилучшим способом забыть неприятности и восстановиться после травм. Но для ее инструктора это повод начать новую игру. У него явно есть своя тайна и своя страсть. Это волнует Соню. Она увлекается.
Остроту отношениям придают слухи о появившемся маньяке. Череда зловещих и загадочных событий вовлекает девушку в какой-то водоворот. Соня, словно заколдованная, кружится в опасном танце…
Избежит ли девушка опасности? А как же любовь — она не всегда спасает?
Путешествие начинается там и тогда, где и когда вы начинаете путешествовать...
Юрий Винничук (род. в 1952 г.) – известный украинский писатель, поэт, драматург, литературный деятель. Живет и работает во Львове. Роман писателя «Танго смерти», победитель конкурса «Книга года ВВС-2012», получил награду от громады города Львова – знак «Золотой герб Львова», и стал, без всяких сомнений, одним из самых громких событий прошлого года.
События в новом романе Юрия Винничука «Танго смерти» разворачиваются в двух сюжетных срезах. В довоенном Львове и во время Второй мировой четверо друзей – украинец, поляк, немец и еврей, родители которых были бойцами армии УНР и погибли в 1921 г. под Базаром, – переживают необыкновенные приключения, влюбляются, воюют, но при любых катаклизмах не предают свою дружбу.
Параллельно в наши дни происходят другие события с другими героями. И не только во Львове, но и в Турции. Однако каким образом обе сюжетные линии сойдутся вместе, узнаете в неожиданном финале.
Юрій Винничук (нар. 1952 р.) — відомий український письменник, поет, драматург, літературний діяч. Живе і працює у Львові. У видавництві «Фоліо» 2012 року вийшов друком його роман російською «Весенние игры в осенних садах».
Події у новому романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.
* * *
Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературі. Але манера письма у цьому романі — це також і новий Винничук із захоплюючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танґа смерті», яке виконували в'язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній.
Андрій Любка: «Отримавши змогу стати першим читачем роману «Танґо смерті» в рукописі, мушу визнати, що з його появою маємо тепер українського Умберто Еко та ще й з нотками Борхеса. Вплести в тканину твору і трагізм, і гумор, і любовну та детективну інтригу, і цілі сторінки енциклопедичних знань та переказів, описати довоєнний Львів так живо, так смачно — для цього треба було оволодіти неабиякою майстерністю і неабиякими знаннями. Українцям текст у такому історичному світлі давно був потрібен».