Сборник живых историй, начиная от курсантских приключений до почти анекдотических ситуаций из жизни советских, а потом и российских офицеров. По сути — сиквел «Баек-1», но, повторяя структуру первой книги, издание-продолжение содержит новые материалы. В разделе «Персоналии» помещены байки из жизни создателя ВДВ генерала армии В. Ф. Маргелова.

Цикл Тяншанские повести. Три повести этого цикла: «Байсаурская бестия», «Сын леса» и «Чертов узел» — объединяет одно место и время действия, одни герои.

Сімейна сварка закінчується для Ксеньки страшним ударом! Її старша сестра Варварка видає мамин секрет: у Ксені інший тато! Стурбована дівчина вирушає на пошуки нової батькової родини. В електричці вона знайомиться з Марком, який не лише допомагає віднайти правду, а й стає її першим коханням. Проте на дівчину чекає ще один удар: інша батькова жінка має сина — і це Марко…

Чи зможе юна Ксенька розставити всі крапки над «і» у цій недитячій історії?

Коммунизм в отдельно взятом подъезде, кампания по защите осетров, неуважительное братское отношение в отдельно взятой беседке, судьбы учителей и одноклассников… Несколько зарисовок из «бывшей» советской жизни с юмором и ностальгией.

Еще в юности Акутагава определил для себя главную тему творчества: бесконечная вселенная человеческой души и тайны человеческой психологии. За короткий срок, что был отпущен ему судьбой, он создал около полутораста новелл, эссе, десятки миниатюр, сценарии, стихотворения. Материалы для многих своих произведений писатель черпал из старинных хроник, средневековых анекдотов и феодального эпоса. Акутагава подчеркивал, что психология человека мало меняется на протяжении веков, и с тонким вкусом, неподдельным юмором и ярким литературным даром создавал свои бессмертные новеллы.

Юная героиня новеллы «Бал», Антуанетта, сгорает от ненависти к своей матери, которая обращается с ней хуже, чем иная мачеха со своей падчерицей. Запрет побыть на балу «хоть четверть часика» становится последней каплей, переполнившей чашу терпения девочки. Она мстит своей матери с жестокостью, на которую способны только дети…В романе «Жар крови» действие происходит в глухой французской провинции. Но постепенно выясняется, что за стенами домов кипят бурные страсти. Убийства, измены, предательства, семейные тайны, спустя годы всплывшие на поверхность… Счастье, увы, лишь хрупкая иллюзия.

Можа, у каго іншае меркаванне, але я веру, што мы нараджаемся менавіта там, дзе болей за ўсё патрэбныя. Штопраўда, большасць бачыць сэнс жыцця ў тым, каб месца, якое яны ашчаслівілі сваім з’яўленнем, давала ім як мага болей усяго. Каб я была з такіх людей – таксама пачувала б сябе няшчаснай. Але я шчаслівы чалавек. І я нарадзілася на Беларусі. Маці запісвала за мной вершы яшчэ тады, калі я не ўмела пісаць… Пасля я пачала запаўняць агульны жоўты сшытак сама… Час ад часу пісала і на беларускай мове – ніхто на гэта не скіроўваў, проста чамусьці адчувала патрэбу. Пісьменнік, які піша і не можа выдаць свае творы, адчувае боль проста на фізічным узроўні. У 2000-м годзе мы з Віктарам трохі падсабралі грошай і выдалі мізэрнымі накладамі па зборніку ў Полацку, у паэта Алеся Аркуша, які ўзначальвае там Таварыства Вольных літаратараў. Мой зборнік называўся “Балаган”. Свет па-ранейшаму для мяне цікавы, Беларусь па-ранейшаму неспазнаная і адзіная ў свеце, сугуччы і сюжэты разлітыя ў прасторы, як водар восеньскага лісця альбо яблыневай квецені, а біяграфія… Ці можа яна мець адзіную інтэрпрэтацыю, хай не абсалютна, а хаця б адносна? (Л. Рублеўская – Аўтабіяграфія)

«Балаган, або Кінець самотності» — роман, який одні критики вважають самим похмурим і безнадійним твором Курта Воннегута, а інші — чи не найбільш оптимістичною з його "пізніх" робіт, сам же автор лукаво назвав його не інакше, як "комедією положень". Фантастичний, антиутопічний сюжет про повільне вмирання планети, яка так і не змогла запобігти жахливим наслідкам технократичного прогресу, перетворюється під пером великого письменника в тонку, не позбавлену іронії філософську притчу про людську самотність та людське братерство, про розуміння і толерантність, і про те, що вихід з кризової ситуації знайдеться завжди — важливо лише вміти його знайти...

Брат і сестра Вілбер і Еліза Суейн, герої роману «Балаган, або Кінець самотності», в очах рідних і близьких зовні потворні і розумово неповноцінні люди. Але вони оригінально мислять і відчувають, коли роблять це спільно. Разом вони геніальні. Після насильницького поділу їх доля — самотність. Навіть ставши президентом країни, будучи на Олімпі влади, Вілбер не зміг подолати бар'єр самотності.

Пасіонарність — це виклик, талант — це провокація. Байдуже — в мистецтві, науці чи особистому житті. Ті, хто опиняється поряд з пасіонарієм, захоплюються, обожнюють, заздрять, ненавидять… Талант нестерпний, він вимагає поклоніння або знищення. Тому генії гинуть від пук заздрісників, а іноді — від рук прихильників. «Балада для Кривої Варги» — історія-попередження для тих, хто ризикує стати над натовпом.

Аўтар аповесцяў, уключаных у гэтую кнігу, амерыканская пісьменніца К. Маккалерс (1917-1967) з сардэчнай цеплынёй і спачувальнасцю піша пра людзей цяжкага лёсу, у жыцці якіх дарагія нават маленькія радасці. Паказваючы ўнутранныя праблемы расчараванага чалавека, яна здолела передаць сацыяльныя праблемы свайго грамадства і стварыць новы тып псіхалагічнай трагедыі.

Знаменитая книга Ноэль Стритфилд рассказывает о жизни троих детей, которые потеряли во время землетрясения своих родителей и были вынуждены переехать в Англию к нелюбимому дяде.Несмотря на большие трудности, мальчики Франческо и Гасси помогают своей младшей сестре Анне осуществить ее мечту — стать балериной.