Герої цього роману не мають конкретних прототипів, і саме тому вони схожі на багатьох персонажів вітчизняної політичної «тусовки». Абсолютно всі події – вигадані, але це не заважає вважати роман посібником з піару та політтехнологій для потенційних клієнтів заїжджих та вітчизняних іміджмейкерів…

Роман «Імператор повені» є однією з найперших спроб нового естетичного прочитання нашого минулого. Автор пропонує не гуманістичний, вільний від штампів народництва і буржуазного сентименталізму, погляд на історичні події XVII ст. Цей задум не заважає присутності в романі пригод у стилі «фентезі», язичницької метафізики і невблаганної самобутності українського народу.

Усе почалося ще до того, як молодий чоловік у світлому одязі, з довгим волоссям і тонкою блідою шкірою ступив на берег острова Кабакон у Німецькій Новій Гвінеї. Звали його Авґуст Енґельгардт. Він був письменником, вегетаріанцем, нудистом, філософом. І привела його сюди не мрія, а глибоке переконання, що він зможе зробити світ досконалішим, а людей — щасливішими й ближчими до Бога. Для початку потрібні були лише сонце, острів та кокосова плантація. І Кабакон перетворився на колонію кокосового горіха під керівництвом Авґуста Енґельгардта — засновника й очільника квазірелігійного ордену Сонця. Та чи був готовий сприйняти ідеї плантатора-ідеаліста світ, що вже дихав Першою світовою війною?

Інґа Арвад, данська акторка й журналістка, прожила таке незвичайне й насичене життя, що, за словами сучасників, «скидалася на майже вигаданий персонаж». Її роман із майбутнім президентом США Джоном Кеннеді не був єдиною захопливою історією: перемога у конкурсі «Міс Данія» й боротьба за титул «Міс Європа», журналістика та кіно, екзотичні подорожі, інтерв'ю з Гітлером, втеча від нацистів, підозри у шпигунстві, стеження ФБР, кілька шлюбів із харизматичними, визначними чоловіками — це тільки найяскравіші епізоди з біографії, чи не на кожній сторінці якої зустрічаємо передбачення знакових жіночих образів поп-культури другої половини XX століття.

…Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі…

…Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…

«Іншалла, Мадонно, іншалла» — захоплива книжка відомого боснійського і хорватського письменника і журналіста Міленко Єрґовича. Автор пропонує читачеві майстерні «прозові ремікси» шістнадцяти боснійських севдалінок — традиційних меланхолійних, драматичних пісень — і трьох далматинських пісень, севдалінкам співзвучних. У цій достеменно боснійській книжці зустрічаються Захід і Схід, християнство й іслам, Османи й Габсбурги, стара й нова Югославія, араби і євреї, мешканці гірських сіл і портових міст, чорношкірі й білошкірі, вбивці та їхні жертви, невинно й заслужено засуджені на смерть, психопати й герої, викинуті на узбіччя життя. Ця книжка, як і боснійська севдалінка, по-справжньому глибоко переживається. Відчувати її — це плакати, коли тобі добре, носити під лопаткою вічний маленький біль, тужити за недосяжним і знати, що життя завжди триватиме — жорстоке, несподіване й прекрасне.

Нова книга оповідань та есеїв Володимира Єшкілєва пропонує читачам мандрівки «іншою Галичиною» — землею монстрів, містиків та неправильних краєзнавців.

Дерев’яне яблуко, витвір майстра епохи бароко – це не просто сувенір. Воно вміє здійснювати найпотаємніші бажання… Колись це яблуко змінило долі чотирьох подруг-львів’янок – редактора Галини, коректора Магди, дизайнера Ірини та телеведучої Луїзи. З того часу минуло п’ять років. І ось магічна річ знову виходить зі сховку й веде подруг до нових пригод…

Від перекладачаДо роману Кендзабуро Ое «Історія М/Т і лісового дива»Твір художника — наче дзеркало: кожен бачить ретельно і дбайливо відполіровану майстром поверхню, шляхетну оздобу, але водночас і частку самого себе; глибинний же шар амальгами лишається прихованим від очей, а її рецепт — таємницею митця.Ще більшою мірою це стосується сприйняття мистецького твору Сходу вихованцем західної цивілізації: культура Сходу, особливо Японії, — це культура тіні, мистецтво недомовленого, вміння рядком, порухом пензля, пелюсткою квітки навіяти незглибимі почуття. І хоч нам, європейцям, навряд чи осягнути ту безодню, вона непереборно вабить принаймні зазирнути в неї. Та ба — в мерехтінні тіней лише ввижається своє.Чи ж це не ми брукували «дорогу мерців», якою вислано в засвіт кращих Будівничих? Хіба не наші Руйнівники пильнували ревно, аби бодай крихта правди про новий світ не промкнулася назовні, де віддавна краще за нас знали, як ми живемо? Чи не ми це через «великий переділ» досі ніяк не прогодуємо самі себе? А хто повигадував «державні мови», незрозумілі навіть найближчим сусідам? Чи не ми понівечили власні ліси так, що годі шукати притулку в них душам дітей «лісового дива»? І чи не траплялося нам виступати з іграшковою зброєю проти ворожої навали?..Певен: будь-хто міг би знайти в романі Кендзабуро Ое чимало образів з історії власного народу. Під химерними видивами селища в лісовій долині, певно, приховується дещо загальне для всіх. Бо який народ не звідав зламів і застою, розквіту й гонінь, війни й відбудови, перетворення народного вождя на тирана?Чому ж не кожен твір західного сучасника, брата по цивілізації, присвячений тим самим загальнолюдським темам, викликає в моїй душі таку співзвучність? Може, річ у тому, що за плечима японського художника — тисячолітня культура, яка вивчала людину в єднанні з природою, з іншими людьми, з суспільством, складеним із людей, плекала мистецтво жити в цій єдності? Європейська культура лише тепер сягає щабля, на якому відкидаються виховані християнством стереотипи: природа підпорядкована людині — вінцеві творіння; суспільство нічого не варте, бо «кесарю — кесареве», але справжні цінності — в бога. А може, на щастя тисячолітній досвід християнства й новітня цивілізація не викоренили в нашому народі залишків предковічної культури, що ріднила людину з довколишнім світом?Авжеж, можна було б списувати цілі сторінки міркуваннями щодо тлумачення того чи іншого образу японського письменника, аналізуючи історію та культуру його народу. Та чи ж варто? Нехай сам читач послугується принципом «увей», недіяння чогось, що суперечить природному плинові подій, тобто уникає упередженості й не боїться хибного розуміння. Бо згадаймо іншого східного мудреця, Рабіндраната Таґора:Як перед похибками двері ти замкнеш,До тебе Істина ввійти не зможе теж.1989

Роман сучасного американського письменника про зворушливе кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Побравшись, молодята живуть у скруті, проте вони щасливі. Здається, ніщо не може їх розлучити. І справді, розлучає їх лише трагічна смерть Дженні.

Патрик Зюскінд (нар. 1949 р.) — німецький письменник, що здобув широку популярність романом-бестселером «Запахи», перекладеним багатьма мовами світу (український переклад надруковано у «Всесвіті» 1993 p., № 11–12).Пропонуємо читачам нову повість Зюскінда, вперше опубліковану 1991 року в Швейцарії.Це історія дивного та сумного пана Зоммера, розповідь про якого ведеться від імені сусідського хлопчика.З німецької переклала Ірина ФРИДРИХ[1]Перекладено за виданням: Patrick Süskind. Die Geschichte von Herrn Sommer. — Diogenes Verlag, Zurich, 1991.Надруковано у журналі «Всесвіт», 1995 р., № 1, ст. 4 — 25.

Усесвітній потоп з погляду… жука, який випадково опинився на ковчезі. Праведник Ной, який заливає горе алкоголем та страждає від депресії. Людина, що врятувалася з «Титаніка», і людина, яку з’їв кит. Актор-мандрівник, котрий шукає натхнення в джунглях. Модель нового Раю, схожого на супермаркет. Пекло, що має вигляд парку атракціонів…

Десять з половиною розділів про химерний світ і важливі речі, які нас оточують.

Зима на початку XXI століття. Старший чоловік піднімається з ополонки й зауважує на кризі жінку з ходунцями. Хто вона? Як вона сюди потрапила?

Так починається історія про Фредріка та Гаррієт. Колись давно вони були безтямно закохані. А тепер Фредрік живе на невеликому острові на краю архіпелагу в оточенні тиші, пса, кота й мурашника у вітальні. Страшна таємниця, фатальна помилка перетворила його на відлюдкуватого самітника. Важко хвора Гаррієт вимагає, щоб Фредрік виконав дану їй колись обіцянку. Вони вирушають у спільну, подекуди приголомшливу подорож, у якій їм судилося зустріти чимало загадкових людей, які ховаються під поверхнею спокійної шведської реальності.

У романі «Італійські черевики» Геннінґа Манкелля смерть і біль тісно переплітаються з радістю й любов’ю до життя.

Лауреат Goodreads Choice Awards. Бестселлер № 1 NEW YORK TIMES и AMAZON.Выбор Риз Уизерспун — Reese's Book Club.Писательницы Джун Хэйворд и Афина Лю должны были одновременно стать восходящими звездами. Но Афина — литературная сенсация, а роман Джун не продается. Ведь, кажется, никого в современном мире не интересуют истории о простых белых девушках. Поэтому, когда Джун становится свидетелем гибели Афины в результате несчастного случая, она действует импульсивно: крадет неоконченный роман коллеги о неизвестном подвиге китайских рабочих на фронтах Первой мировой войны. Что с того, что Джун отредактирует черновик Афины и отправит его литагенту как собственный труд? Что с того, что она позволит своему новому издателю опубликовать его под псевдонимом Джунипер Сонг и поставить на обложку этнически неоднозначную фотографию автора? Когда история заслуживает того, чтобы ее рассказали, совсем не важно, кто будет рассказчиком, не так ли?. По крайней мере, сама Джун считает именно так, а список бестселлеров New York Times это подтверждает. Но девушка не может выйти из тени Афины, а появляющиеся улики и негативная реакция сторонников социальной справедливости грозят ей ОТМЕНОЙ. И теперь Джун предстоит узнать, как далеко она готова зайти, чтобы сохранить тайну и не лишиться всего того, чего она заслуживает по праву.

В романе норвежской писательницы Сингрид Унсет, лауреата Нобелевской премии, читателю предлагается увлекательная, но трагическая история любви молодой норвежской художницы.

Пятнадцатилетняя Зоя впервые уезжает из дома, от любящей семьи и любимой Одессы, в Деревню Сионистских Пионеров – израильскую школу-интернат.

Совсем недавно она не догадывалась о своих еврейских корнях, но после коллапса СССР ее жизнь, как и множества ее бывших соотечественников, стремительно меняется. Зое предстоит узнать правду о прошлом своей семьи и познакомиться с реальностью другой страны, которая, не стараясь понравиться, станет для нее не менее близкой. Девочка из Одессы отчаянно сражается с трудной задачей: открываясь новому, сохранить верность тому, что она оставила позади, – и остаться самой собой.

В тонком, ироничном и очень человечном романе Вики Ройтман история взросления девочки-подростка, которая учится справляться с бурными чувствами и принимать самостоятельные решения, неотделима от атмосферы девяностых с ее острой смесью растерянности и надежд на пороге распахнувшегося мира.

В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Клер — молодая мама из Сиэтла. Она всегда считала, что йогой занимаются богатые домохозяйки, которым некуда время девать, или худющие фанатичные вегетарианки… В ее жизни было слишком много забот — муж, маленькая дочка, угрызения совести и вечное недовольство собой. Но однажды по совету врача она все-таки отправилась в йога-студию — только чтобы укрепить спину. С этого момента ее жизнь изменилась невероятно…Правдивая и увлекательная, веселая и искренняя книга Клер Дедерер получила высочайшие оценки критиков, была признана одной из лучших книг о йоге и возглавила читательские рейтинги Америки.

Ця книга про хлопчика Мішу не для дітей. Це книга для дорослих, щоб вони не забували, як воно бути дітьми. І як воно - бути щирими. А щирими іноді хочеться побути всім. Ці оповідання нікого не залишають байдужими, над ними регочуть до сліз, плачуть до шмарклів і лаються з використанням заліських слів, забуваючи при цьому, що саме проти суржику вони і починали лаятися. Книга розрахована на всіх, хто був дитиною.