Габриэль Гарсиа Маркес – величайший писатель XX века, лауреат Нобелевской премии, автор всемирно известных романов «Сто лет одиночества», «Любовь во время чумы» и «Осень патриарха».

«Мне всегда хотелось написать книгу об абсолютной власти» – так автор определил главную тему своего произведения.

Диктатор неназванной латиноамериканской страны находится у власти столько времени, что уже не помнит, как к ней пришел. Он – уже и человек, и оживший миф, и кукловод, и марионетка в руках Рока. Он совершенно одинок в своем огромном дворце, где реальное и нереальное соседствуют самым причудливым образом.

Он хочет и боится смерти. Но… есть ли смерть для воплощения легенды?

Возможно, счастлив властитель станет, лишь когда умрет и поймет, что для него «бессчетное время вечности наконец кончилось».

Ці короткі, майже скупі оповіді, в яких клекочуть стефаниківські пристрасті та гаряча українська історія разом із сьогоденням, ніби водномить зійшли із гір високого людського духу і підлої ницості, непоказної щирості і лютої неправди. У цих образних та мінімалістських історіях сконденсовано цілі саги УКРАЇНСЬКОГО життя.

Видання здійснене за сприяння Львівської міської ради в рамках "Конкурсу на підтримку україномовного книговидання у м.Львові у 2013 році”.

Ці короткі, майже скупі оповіді, в яких клекочуть стефаниківські пристрасті та гаряча українська історія разом із сьогоденням, ніби водномить зійшли із гір високого людського духу і підлої ницості, непоказної щирості і лютої неправди. У цих образних та мінімалістських історіях сконденсовано цілі саги УКРАЇНСЬКОГО життя.

Видання здійснене за сприяння Львівської міської ради в рамках «Конкурсу на підтримку україномовного книговидання у м. Львові у 2013 році».

Старовинні вулички чарівного Львова… Кохання, яке переживає цілі століття і знову народжується через багато років… Карколомні збіги, містичні події, морок часу, давні таємниці та забуті трагедії…

Щоночі Любка бачить дивні сни, у яких вона кохана — і закохана. Щоночі вони зустрічаються під ліхтарем… І одного разу вона кидає все і вирушає до міста своєї мрії, щоб знайти незнайомця зі снів… Невже це справді її доля? А може, то душі давно померлих закоханих намагаються віднайти одна одну?

Врешті кожен здобуває найважливіше. Кохання на роздоріжжі віків. Кохання, непідвладне часу…

До нової книги знаного українського письменника Дмитра Кешелі “Осінь Великих Небес, або Прирічанські характери” увійшли унікальні за стилем написання трагікомічні романи з народного життя. Трагедія й комедія, фантасмагорія і сучасні реалії, неповторна швейкіада закарпатського села — все це автор талановито поєднує із глибоким філософським осмисленням життя простих людей на зламі епох, на зламі держав.

Художнє оформлення  Ярослава Дулейка

В основата на книгата са писмата, написани от едно десетгодишно дете до Господ. Открива ги Маминка Роза, „розовата дама“, която го посещава в детската болница. Те описват дванайсет дни от живота на Оскар, дванайсет искрящи и поетични дни, дванайсет дни, равни на сто и двайсет години, изпълнени със забавни и вълнуващи герои.

Тези дванайсет дни може би ще бъдат последните. Но благодарение на Маминка Роза, свързана с Оскар с една голяма обич, тези дванайсет дни ще станат легенда…

„Мили Дядо Боже,

Днес съм на сто години. Като Маминка Роза…

Опитах се да обясня на родителите си, че животът е странен подарък. В началото надценяваме този подарък и мислим, че сме получили вечен живот. След това го подценяваме и го намираме за гаден, прекалено къс, почти сме готови да го захвърлим. И накрая си даваме сметка, че не е било подарък, а даден само назаем. И тогава се опитваме да го заслужим…“

В основата на книгата са писмата, написани от едно десетгодишно дете до Господ. Открива ги Маминка Роза, „розовата дама“, която го посещава в детската болница. Те описват дванайсет дни от живота на Оскар, дванайсет искрящи и поетични дни, дванайсет дни, равни на сто и двайсет години, изпълнени със забавни и вълнуващи герои.

Тези дванайсет дни може би ще бъдат последните. Но благодарение на Маминка Роза, свързана с Оскар с една голяма обич, тези дванайсет дни ще станат легенда…

Книга Э.-Э. Шмитта, одного из самых ярких современных европейских писателей, — это, по единодушному признанию критики, маленький шедевр. Герой, десятилетний мальчик, больной лейкемией, пишет Господу Богу, с прелестным юмором и непосредственностью рассказывая о забавных и грустных происшествиях больничной жизни. За этим нехитрым рассказом кроется высокая философия бытия, смерти, страдания, к которой невозможно остаться равнодушным.

Книга Э.-Э. Шмитта, одного из самых ярких современных европейских писателей, — это, по единодушному признанию критики, маленький шедевр. Герой, десятилетний мальчик, больной лейкемией, пишет Господу Богу, с прелестным юмором и непосредственностью рассказывая о забавных и грустных происшествиях больничной жизни. За этим нехитрым рассказом кроется высокая философия бытия, смерти, страдания, к которой невозможно остаться равнодушным.

Історія про хворобу і про смерть, про кохання і про Бога. Про таке життя, коли один день дорівнює десятьом рокам. Усього 14 листів десятирічного хлопчика Оскара. Листів до Бога.

Ця маленька історія, написана одним з найпопулярніших сучасних французьких письменників, перекладена на безліч світових мов, а її театральна постановка ось уже кілька років не сходить зі сцен найвідоміших театрів.

Шмітт — сучасний французький письменник, драматург і сценарист. Автор кіносценаріїв до фільмів «Небезпечні зв'язки», «Підступний лис» тощо.

У фільмах, знятих за його книжками та сценаріями, грають такі зірки, як Катрін Деньов, Жерар Депардьє, Венсан Перес, Жозіан Баласко, Фанні Ардан, Омар Шаріф… П'єси Шмітта йдуть на багатьох театральних сценах світувід Нью-Йорка до Шанхая.

З французької переклала Олена Борисюк

Страшная, исполненная мистики история убийцы… Но зла не бывает без добра. И даже во тьме обитает свет. Содержит нецензурную брань.

Предисловием к этой книге могло бы служить небольшое стихотворение

Все раздала. И те, что колки,

Словно судьбы тропа шальная.

От мыслей – лишь одни осколки.

Их, память раня, собирая,

Вновь наполняю букв звучаньем,

Других проблем, иных миров…

И только мне напоминаньем,

Почти растаявших следов…

Сборник включает стихи, серьёзные и не очень, в том числе для детей и навеянные строчками других авторов, прозу, а также размышления, пробы автора в шарадах и переводах, и шутки.

В сборник вошли рассказы, написанные в разное время. Это и мой самый первый рассказ, который ранее нигде и никогда не был опубликован, и самый последний, написанный буквально накануне выхода книги. Жанр разный, начиная от дневниковых записей и заканчивая экспериментами в стиле фэнтези и фантастики.

Люди - осколки. Кого-то отбрасывает на самую обочину жизни. Кто-то умеет приспособиться, зацепиться. Кто-то оказывается в смешной ситуации. Кто-то - в трагической. Всё вместе - жизнь. Знаменитые девяностые годы прошлого столетия давно прошли. "Осколки" остались. Отображают, как в кривом зеркале, и наше время.

Однажды окружающий мир начинает рушиться. Незнакомые места и странные персонажи вытесняют привычную реальность. Страх поглощает и очень хочется вернуться к привычной жизни. Но есть ли куда возвращаться?

Человек жив до тех пор, пока мы помним о нём. Эта книга – замечательное свидетельство времени, запечатлевшее портреты разных людей, известных и не очень. Эпоха СССР канула в Лету, но река времени не исчезла. Поражает сила любови, с которой Андрей Ветер рассказывает о повстречавшихся на его пути людях.