„Захир“ е разказ за едно пътуване и една любов. Всяка любов е едно дълго пътуване — към другия и към себе си.

Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Петровича Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.

Гениальный шахматист Лужин живет в чудесном мире древней божественной игры, ее гармония и строгая логика пленили его. Жизнь удивительным образом останавливается на незаконченной партии, и Лужин предпочитает выпасть из игры в вечность…

Гениальный шахматист Лужин живет в чудесном мире древней божественной игры, ее гармония и строгая логика пленили его. Жизнь удивительным образом останавливается на незаконченной партии, и Лужин предпочитает выпасть из игры в вечность…

Луи-Фердинанд Селин (1894–1961) классик французской литературы XX века, имеющий противоречивую репутацию[1] коллаборациониста, циника, анархиста и человеконенавистника. Страстный почитатель Селина — Генри Миллер написал о нем: «потрясающий автор, и мне безразлично, фашист он, демократ или ассенизатор, — главное, что он умеет писать».

Записка Селина опубликована на русском языке в журнале «Иностранная литература», 2001, № 9.

Перевод Ирины Радченко.

Записка Селина опубликована на русском языке в журнале «Иностранная литература», 2001, № 9.

Перевод И. Радченко.

В сборник вошли маленькие рассказы и зарисовки, которые не были опукбликованы при жизни Франца Кафки.