В сборник «Дождь» включены наиболее известные произведения прогрессивных китайских писателей 20 – 30-х годов ХХ века, когда в стране происходил бурный процесс становления новой литературы.

«Благонамеренные речи» М. Е. Салтыкова-Щедрина (1826–1889) – это художественное исследование «основ» современного ему общества. «Я обратился к семье, к собственности, к государству и дал понять, что в наличности ничего этого уже нет, что, стало быть, принципы, во имя которых стесняется свобода, уже не суть принципы, даже для тех, которые ими пользуются». Защиту и пропаганду изживших себя «основ» Салтыков-Щедрин называл «благонамеренностью» и показал, как ложь и лицемерие правящих классов скрываются под масками благонамеренности и добропорядочности.

В сборник вошли рассказы:• Трест, который лопнул• Джефф Питерс как персональный магнит• Развлечения современной деревни• Кафедра филантроматематики• Рука, которая терзает весь мир• Супружество как точная наука• Летний маскарад• Стриженый волк• Простаки с Бродвея• Совесть в искусстве• Кто выше?• Стихший ветер• Заложники Момуса• Поросячья этика

Когато преуспяващият бизнесмен Джейсън Уайлдинг неохотно се връща в родния си град по молба на брат си Дейвид, той ни най–малко не подозира каква изненада го очаква там. Дейвид е запленен от Ейми Томпкинс — объркана млада вдовица с невръстно дете — и се нуждае от помощта му. Но съдбата им изиграва лоша шега и Джейсън се превръща в съперник на брат си за сърцето на Ейми. Тримата се изправят пред съдбовен избор, който ще преобърне живота им.

В повести «Благостный четверг» читателям предстоит узнать, как сложились судьбы героев «Консервного ряда» после Второй мировой войны. Док — циничный и печальный «ангел-хранитель» Консервного ряда, квартала в маленьком приморском городке, где обитают рыбаки и воры, мелкие торговцы и мошенники, усталые работницы и проститутки. Он прошел войну — и теперь не может жить как прежде, весело и привольно, в ладу с собой. Он одинок, одинок тяжело и мучительно, — и смутно у него на душе. Но однажды судьба сводит его с нищей и несчастной девчонкой Сюзи, недобрым ветром занесенной в бордель… И тогда обитатели Консервного ряда решают: Сюзи и Док нужны друг другу. Важно только убедить в этом обоих…

Рассказы Набокова прославлены в принципе значительно меньше, чем его романы. Однако "малые" произведения этого писателя занимают в его творчестве совершенно особое, самостоятельное место, и каждый из них, по справедливому замечанию критиков, стилистически "выполняет собственные и несколько иные задачи"

До книги вибраних творів Луїджі Піранделло (1867–1936), видатного італійського прозаїка і драматурга, лауреата Нобелівської премії, увійшов один з його найвідоміших романів — «Блаженної пам’яті Маттіа Паскаль», а також оповідання різних років.

Не дуже звичний, але дуже цікавий твір авторки відомого циклу про руду Енн.М'який гумор і жорстка сатира, звичаї 20-х, які змінюють попередню епоху, глибоко відчуті пейзажі і майже казковий сюжет.

«Блакитний роман» нагадує візіонерську сповідь наркомана, а іноді автор постає відсторонено, наче випадковий свідок глобальної катастрофи. До речі, у двадцятих точилися запальні літературні дискусії, чим вважати «Блакитний роман» — прозою чи поезією. Сучасники називали Михайличенка «чорним Вітменом», «параноїдальним маніяком» і «божевільним автором Заповіту Смерти». Володимир Гадзинський, дослідник його творчости, писав: «Він лишився стояти велично, як скеля, він не мав по собі ні літературної школи, ні епігонів… Лишився самотнім і непорушним». Звісно, з точки зору вже сучасної теорії літератури «Блакитний роман» є стовідсотковою поезією. Текстуальне візіонерство тепер нагадує експерименти французького кіна шістдесятих (Ґодар та ін.). Візіонерство «Блакитного роману» нарешті — після зняття політичної заборони і зняття естетичного нерозуміння в українській культурі — бо вже прокотилась хвиля радикального сюрреалізму Нью-Йоркської групи та Київської школи (а також Іллєнкових сюрреалістичних фільмів) — може стати гарним підґрунтям для кінематографічного шедевру.