Содержание:

Самая удивительная повесть в мире

В лесах Индии

Пропавший легион

Конференция представителей власти

Нарушитель судового движения

Пред лицом

Твърде трудно е да спасиш света от скрийуийците. Още по-трудно е да се опиташ да спасиш скрийуийците от хората. Но в крайна сметка това е само една компютърна игра, нали?

ДАЛИ?

Виноградов Г. С. Самоврачевание и скотолечение у русского старожилого населения Сибири : (Материалы по народной медицине и ветеринарии). Восточная Сибирь, Тулуновская волость, Нижеудинский уезд, Иркутская губерния // Живая старина: Периодическое изд. отд-ния Этнографии Имп. Рус. Геогр. О-ва. – Год XXIV. Вып. IV. – Пг., 1915. – С. 325-432.

Мъжът на име Джейсън Борн не знае кой е, откъде идва, защо на негово име в една от най-големите банки в Цюрих има милиони долари и защо някой го следва навред по петите и иска непременно да го убие. Мъжът, узнал случайно, че името или поне едно от имената му е Джейсън Борн, се включва в единствената останала му от миналото следа — истината, че някой иска непременно да го види мъртъв — и тръгва по дирите на изгубената си памет, на изгубената си самоличност. Марсилия, Цюрих, Париж, Ню Йорк. Забравеното минало бавно и неохотно се връща и скъпернически разкрива необикновена съдба — мъжът, едно от имената на когото е Джейсън Борн, се е отказал доброволно от самоличността си, за да открие и премахне най-жестокия терорист на света — Карлос.

И все пак кой е Джейсън Борн?

Под воздействием Джойса и под влиянием теории Фрейда, чью «Интерпретацию сновидений» Звево начал переводить, написан его третий, наиболее известный роман «Самопознание Дзено» (1923); своеобразная романная трилогия, переполненная автобиографическими мотивами и так или иначе захватившая три десятилетия итальянской (точнее — триестинской, а шире — центральноевропейской) жизни на рубеже веков, составила ядро литературного наследия Звево. В 1925 Эудженио Монтале в миланской газете «Эзаме» откликнулся на «Самопознание» восторженной рецензией, напомнил читателям о двух давних романах Звево и настоятельно предложил издателям выпустить их повторно. Это привлекло к писателю внимание уже итальянской критики и публики.

Нищівна сила слова найпопулярнішого в післявоєнний час гумориста і сатирика спрямована проти фашизму, українського націоналізму, фальшивої буржуазної демократії. Поряд з цими гострополітичними творами — тут і високопоетичні усмішки про людей, що прикрашають нашу землю, славлять трудовими здобутками Батьківщину.

Цикл «Самостійна дірка» написано під впливом вражень від поїздок у тільки-но звільнені від фашистських окупантів західні області України. Таких поїздок в Остапа Вишні було щонайменше дві. Одна з них описана в нарисі «Дуглас», опублікованому в газ. «Радянська Україна» 9 лютого 1945 р. В Галичині, а згодом і на Буковині Остап Вишня познайомився з багатьма людьми, відвідав чимало сіл і міст, побачив сліди кривавих злодіянь бандерівських головорізів. Тоді, очевидно, й був задуманий цикл сатиричних творів про фашистських найманців. «Розуміється, що, сидівши в Києві, не вивчивши всього цього матеріалу на місці, мені трудно було б щось про них уїдливе написати, — згадував пізніше памфлетист. — Треба, значить, було їхати в західні області, знайомитися з обстановкою каїнової роботи ворогів, говорити з місцевими людьми, що докладніше знали роботу цих запроданців, доводилося говорити і з самими «героями» темної ночі та густої хащі» («Отак і пишу»).