Известный румынский писатель, академик, лауреат Государственной премии СРР, Чезар Петреску (1882–1961), используя форму классического реалистического романа, ярко и иронически рисует общественные отношения и морально-этические конфликты румынской провинциальной жизни межвоенного периода.

Томас Манн был одним из тех редких писателей, которым в равной степени удавались произведения и «больших», и «малых» форм. Причем если в его романах содержание тяготело над формой, то в рассказах форма и содержание находились в совершенной гармонии.«Малые» произведения, вошедшие в этот сборник, относятся к разным периодам творчества Манна. Чаще всего сюжеты их несложны — любовь и разочарование, ожидание чуда и скука повседневности, жажда жизни и утрата иллюзий, приносящая с собой боль и мудрость жизненного опыта. Однако именно простота сюжета подчеркивает и великолепие языка автора, и тонкость стиля, и психологическую глубину.

Михал Хороманьский (1904–1972) — признанный мастер психологической прозы, оригинальной по стилю, необычному построению сюжета. Действие романа происходит в Польше 1926–1939 гг., когда в стране установился реакционный режим Пилсудского. Пытаясь разгадать тайну смерти своей матери, герой книги становится невольным свидетелем политических интриг и погибает от рук агентов польской охранки.

Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.

Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».

Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.

Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.

Борис Виан писал прозу и стихи, работал журналистом, писал сценарии и снимался в кино (полтора десятка фильмов, к слову сказать), пел и сочинял песни (всего их около четырех сотен). Редкий случай, когда интеллектуальная проза оказывается еще и смешной, но именно таково главное произведение Бориса Виана «Пена дней». Увлекательный, фантасмагорический, феерический роман-загадка и сегодня печатается во всем мире миллионными тиражами. Неслучайно Ф. Бегбедер поставил его в первую десятку своего мирового литературного хит-парада.