Изъ воспоминаній д-ра А.В.Щербака.

Изданіе второе.

Предлагаемое читателю издание представляет собой историко-краеведческий очерк о селе Ахматово и новое повествование, посвященное алатырскому периоду жизни всемирно-известного скульптора С. Эрьзя.В основу публикации положены сведения, взятые из ранее опубликованных источников, материалы Алатырского районного муниципального архива, Ахматовской сельской администрации, Ахматовской средней школы, воспоминания жителей, личные архивы.В книгу включены две главы Ахматово и Эрьзя в Алатырском Присурье.Надеемся, что книга вызовет широкий интерес исследователей истории Алатырского края и рассчитана на широкий круг читателей.

В книге известного американского этнолога Виктора фон Хагена представлена история ацтеков, майя, инков. Хаген выделяет и подвергает подробному анализу наиболее важные этапы формирования этих культур, от зарождения и динамического развития до момента их падения. Автор охватил все стороны практической и духовной жизни народов солнечных царств. Легко и увлекательно ученый рассказывает о том, как они вели хозяйство, занимались ремеслами, заключали браки и воспитывали детей, об их религиозных верованиях и кровавых жертвоприношениях, о способах ведения войны и оружии, о системе налогообложения, о преступлениях и наказаниях…

Автор касается всех сторон жизни ацтеков – религии и ритуалов, архитектуры и письменности, ремесла и быта. Вы познакомитесь с характерными особенностями и устройством их огромной империи. Узнаете, как зарождалась и развивалась могущественная цивилизация ацтеков вплоть до вторжения испанцев в XVI веке.

В книге исследуется история блестящей и могущественной империи ацтеков, распространившей свое влияние от Мексиканского залива до берегов Тихого океана. Автор знакомит с повседневной жизнью народа, создавшего высокоразвитую культуру, исчезнувшую в результате испанской экспансии, культуру, которой может гордиться человечество.

В книге исследуется история блестящей и могущественной империи ацтеков, распространившей свое влияние от Мексиканского залива до берегов Тихого океана.Автор знакомит с повседневной жизнью народа, создавшего высокоразвитую культуру, исчезнувшую в результате испанской экспансии, культуру, которой может гордиться человечество.

В статті розглядаються деякі аспекти міфу про розстріл євреїв та роздмухування вогню голокосту у Бабиному Яру. Існує безліч доказів того, що така трагедія ніколи не траплялася, в той же час відсутні докази військових злодіянь у Бабиному Яру. Повітряна розвідка та фотографії, зроблені до і під час Другої світової війни, показують масові поховання жертв радянської ЧК/НКВД, але відсутні масові поховання євреїв. Автор вважає, що поширюючи страждальницькі міфи про «терор — різню» жиди мають з цього великий зиск, але знеславлюють інші народи і породжують неприязнь до себе — антисемітизм.

Герберт Тідеманн використовує стандартні наукові методології для аналізу повідомлень, свідчень очевидців та інших джерел щодо так званої "трагедії Бабиного Яру". Автор висуває і досліджує версію, що "трагедію Бабиного Яру" вигадало НКВС/КДБ для сокриття власних злочинів проти українського народу. Автор також ставить і розглядає багато гострих питань відносно цієї події, зокрема щодо походження сумнівного плаката, яким нібито десятки тисяч жидів закликали 29 вересня 1941 р. зібратися з майном на розі невеличких вулиць. Він також не знаходить відповіді на питання чому ніхто ніколи не вимагав проведення в Бабиному Яру криміналістичних досліджень.Книга Герберта Тідеманна «Бабин Яр: Критичні питання та коментарі» разом із працею Удо Валенді «Бабин Яр — ущелина "з 33 771 убитими жидами"?» (Babi Jar — Die Schlucht „mit 33.771 ermordeten Juden“?) на сьогоднішній день є найбільш відомими і ретельними дослідженнями історії Бабиного Яру. На жаль, вітчизняні науковці-історики не прагнуть розібратися в тому що насправді відбулося в урочищі "Бабин Яр" за часів ІІ-ї світової війни та в епоху сталінських репресій.Передмова перекладачаДана стаття була опублікована у збірнику Ернста Гаусса "Основи новітньої історії", виданої в 1994 році видавництвом Граберт-Ферлаг у м. Тюбінген, Німеччина. Вільний продаж цієї книги в Німеччині досі заборонено. Перекладач висловлює щиру подяку швейцарському автору Юргену Графу1 і бельгійському книготорговцю Зигмунду Фербеке, який надіслав мені цю чудову книгу. Незважаючи на деяку тенденційність статті, вона буде цікава всім любителям сучасної історії, тим більше що про ревізіоністські погляди на цю проблему мало що відомо. Переклад статті дещо скорочено.Мені, з іншого боку, довелося доповнити статтю кількома примітками, що стосуються тих аспектів історії Бабиного Яру, які не могли бути відомі німецькому автору більше 9 років тому. Вони позначаються цифрами в дужках і наведені в кінці статті. Хотілося б, щоб ця стаття підхльоснула дійсно незалежне і вільне вивчення цієї трагедії, яке багато в чому змогло б допомогти поліпшенню взаєморозуміння між нами, східними слов'янами, з нашими німецькими сусідами.Віталій Крюков, Київ, 2003

В этой небольшой книге, посвящённой 400-летию Великого русского пути в Сибирь через Уральские горы, соединившего в свое время европейскую и азиатскую части Московской Руси, читатели познакомятся с историей строительства Бабиновской дороги и ее роли в жизни как нашего уникального Верхнекамья, так и России.

Здесь же рассмотрены пути в Сибирь до открытия Бабиновского тракта и представлены некоторые материалы к биографии первого русского дорожного инженера — Артемия Бабинова.

Для научных сотрудников, преподавателей, студентов, учащихся, краеведов, для всех интересующихся вопросами истории нашей Родины.

Эта книга – беллетризованное жизнеописание потомка Тимура и Чингисхана, основателя династии Великих Моголов, в которой ярко повествуется обо всех значительных событиях эпохи его правления. В ней оригинально сочетаются авторская интерпретация исторических фактов и фрагменты из «Бабур-наме» – автобиографического произведения самого Бабура, что позволяет читателю зримо ощутить атмосферу ушедшей эпохи.

В древности на Руси ягами называли не только женщин, но и мужчин: яги и ягины жили повсеместно и необязательно относились к касте волхвов. Любой человек мог выбрать для себя приемлемый для него ягический путь.

Книга Мишель Ламарш Маррезе (США) посвящена парадоксу юридического положения дворянок в императорской России. С одной стороны, в тогдашнем обществе замужняя женщина не могла ни работать, ни путешествовать без разрешения мужа, а развод был для нее почти недосягаем. С другой стороны, как показывает автор, опираясь на детальный анализ множества имущественных сделок и тяжб, дворянки обладали широкими правами владения и распоряжения имуществом и прекрасно умели пользоваться ими на практике. Если в Западной Европе замужние дамы благородного звания не могли распоряжаться своим имуществом вплоть до второй половины XIX в., то в России они получили право отчуждать собственность и управлять ею уже в 1753 г. Расширение этого права в течение последующего столетия рассматривается автором в перспективе эволюции самого института частной собственности. Монография убедительно опровергает существующее андроцентричное представление о дворянском обществе дореформенной России.

Это был воистину русский парадокс. В стране «Домостроя», где многочисленные народные пословицы довольно искренне описывали положение женщины: «Курица не птица, баба не человек», «Кому воду носить? Бабе! Кому битой быть? Бабе! За что? За то, что баба», – весь XVIII век русским государством самодержавно правили женщины – четыре Императрицы и две Правительницы.

Начинается воистину галантный русский век – первый и последний век, когда Любовь правила политикой… И фавориты порой выпрыгивали из августейших постелей прямиком во власть. И за всеми нашими императрицами стояла гвардия, детище Петра, весь век галантно сажавшая наших дам на трон – иногда не без крови.

Свидетельства очевидцев и долгожителей, данные архивов и музеев о появлении, жизни евреев, убийствах евреев на оккупированной в 1941–1943 годах Смоленщине и судьбах уцелевших.

«Багровая книга» — страшная книга. Багровая она потому, что на ее страницах реками запеклась человеческая кровь.

Пропонована книга є збіркою драматичних історій та нарисів про учасників збройної боротьби за Українську державу, які воювали у складі Армії УНР, Української галицької армії, Українських січових стрільців і повстансько-партизанських загонів Правобережної і Лівобережної України. Події розгортаються в Києві та на території сучасних Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Херсонської, Хмельницької областей, на теренах Волині, Галичини, Криму, Кубані, Дону, а також в Австро-Угорщині, Чехословаччині й на острові Лемнос в Егейському морі.Книга відтворює прогалини в нашій історичній пам'яті та оживляє її синів, які полягли в боротьбі за свободу і щастя нашої Батьківщини.