Книгу «Основоположні міфи ізраїльської політики» французький письменник, науковець, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це - політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика - як інструмент американської політики - призводить до війни".В книзі Роже Ґароді піддає сумніву факт Голокосту - тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм ... але нацистський Голокост - це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі...", - пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людства, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померлі зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою,  автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі.  Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі і багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна - це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року. Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді дружина президента Об'єднаних Арабських Еміратів шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна. За повідомленням туніського радіо, зазначені кошти вона подарувала видному вченому, мислителю, письменнику та громадському діячеві на знак солідарності з ним і для його підтримки у зв'язку з судовим процесом по його справі, що проходить Франції.Книга перекладена і видана італійською, іспанською, німецькою, російською та багатьма іншими мовами. В арабському перекладі цей бестселер був проданий тиражем у кілька мільйонів примірників. Роже Ґароді відмовився від авторських прав на книгу і запропонував всім зацікавленим видавцям світу опублікувати її, не претендуючи на гонорар.Це перший переклад "Основоположних міфів ізраїльської політики" українською мовою. В цьому електронному варіанті із скороченням подані деякі тези стосовно французької історії часів Другої світової війни та відсутні додатки до книги, що складаються з листування автора та передруків газетних статей.

Книгу «Основоположні міфи ізраїльської політики» французький письменник, науковець, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це — політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика — як інструмент американської політики — призводить до війни".В книзі Роже Ґароді піддає сумніву факт Голокосту — тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм… але нацистський Голокост — це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі…", — пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людства, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померлі зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою, автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі. Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі і багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна — це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді дружина президента Об'єднаних Арабських Еміратів шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна. За повідомленням туніського радіо, зазначені кошти вона подарувала видному вченому, мислителю, письменнику та громадському діячеві на знак солідарності з ним і для його підтримки у зв'язку з судовим процесом по його справі, що проходить Франції.Книга перекладена і видана італійською, іспанською, німецькою, російською та багатьма іншими мовами. В арабському перекладі цей бестселер був проданий тиражем у кілька мільйонів примірників.Роже Ґароді відмовився від авторських прав на книгу і запропонував всім зацікавленим видавцям світу опублікувати її, не претендуючи на гонорар.Це перший переклад "Основоположних міфів ізраїльської політики" українською мовою. В цьому електронному варіанті із скороченням подані деякі тези стосовно французької історії часів Другої світової війни та відсутні додатки до книги, що складаються з листування автора та передруків газетних статей.

Учебник охватывает историю России с древнейших времен до наших дней с учетом новейших исторических исследований. Предваряет курс краткий очерк развития методологии истории. Учебник содержит обширный справочный материал.Для студентов вузов, абитуриентов и всех интересующихся историей России.(Содержит текстовые таблицы).

Книга выдающегося деятеля русской культуры, автора эпического исторического труда «История Руси и русского Слова», Вадима Валериановича Кожинова, посвящена современному состоянию России и ее историческим перспективам. В сборник включены самые известные публикации и интервью знаменитого литературоведа, критика и историка второй половины XX века.Книга адресована самым широким слоям читающей публики.

Книга Сергея Богатко — это правдивый рассказ о становлении Байкало-Амурской магистрали, судьбах ее первопроходцев, о рискованной работе разведчиков путей сообщения — пилотов, штурманов, радистов механиков особой авиагруппы НКВД — на изысканиях трассы и на тайных маршрутах воины. Снабженная большим количеством архивных материалов, повесть по праву может считаться подлинной хроникой того тяжелого и грозного времени.Сергей Богатко работает в газете «Гудок». Он опытный журналист, политический обозреватель, член Союза писателей России. В прошлом — инженер-гидролог. В 60-е годы был начальником одного из изыскательских отрядов, принимавших участие в полевых исследованиях горно-таежных районов, где теперь пролегла трасса БАМа. Документальная повесть «Особая группа НКВД» — результат многолетней работы автора с засекреченными архивами, изучения документов, воспоминаний очевидцев, встреч и бесед с немногими оставшимися в живых участниками событий.Время действия повести — 1920–1940-е годы.Все, о чем здесь рассказывается, происходило на самом деле…

Книга – путешествие по Милану, Павии, Брешии, Комо, Кремоне и другим местамЛомбардии, которое могут себе позволить только избранные. Такая Италия – редкий, дорогой, почти недоступный подарок. Аркадий Ипполитов, писатель, ученый-искусствовед, знаток-путешественник, ведя читателя на самую блестящую из всех возможных экскурсий, не только рассказывает, что посмотреть, но и открывает, как увидеть. Замки, соборы, дворцы, картины, улицы, площади, статуи и рестораны оживают, становятся знакомы, интересны, дышат подробностями и обретают мимику Леонардо, Арчимбольдо, Наполеона…Картезианцы и шартрез, гусиная колбаса и «глупая говядина», миланские гадалки и гримасничающие маскароны… Первое желание читающего – вооружившись книжкой, срочно лететь в Италию и увидеть ее новыми глазами.

Каждый ваш шаг, тем более каждая ваша покупка (а конечная цель любого РRщика - всегда что-то вам продать, будь то сникерс или кандидат в депутаты) - есть результат сложного взаимодействия ваших собственных чувств, эмоций и убеждений и чужих, вам навязанных. Проблема в том, что обычный человек никогда не разберется, где его "собственные" мысли, а где те, которые ему исподволь "впарили". Точнее, "впиарили". Прямой интерес любой власти - заставить вас как избирателя и налогоплательщика вести себя так, как нужно ей, этой самой власти. Притом желательно, чтобы вы искренне полагали, будто ваше поведение - не есть нечто навязанное вам властной корпорацией, а ваш собственный свободный выбор... А при чем здесь русская история? Искусство управления общественными коммуникациями существовало всегда, и история дает его превосходные образцы - от Владимира Мономаха до Иосифа Сталина. Интуитивные гении PR - государственные мужи, первые профессионалы - PR-наемники (они появились еще в XII веке), классические избирательные кампании в Средние века с полным набором современных политтехнологий, оригинальный креатив - всего этого было вдоволь за нашу историю. Русь IX-XVII веков - эпоха великих правителей, великих воинов и великих пиарщиков. Это не книга о том, "как все было на самом деле". Это книга о том, как использовались и подавались факты истории. Это PRaвдивaя история Руси.

Алексей Щербаков, писатель и публицист, историк, известен читателям по книгам «Русская политическая эмиграция. От Курбского до Березовского», «Сталин против Троцкого», «1905 год. Прелюдия катастрофы» и др.

В своей новой книге А. Щербаков показывает русское чиновничество («крапивное семя», как называли это сословие в России) в разные эпохи — при царях, в СССР, в постсоветском государстве; он пишет об извечных пороках чиновников, которые не мог до конца побороть даже Сталин. Обращаясь к бюрократии при Ельцине и Путине, автор выделяет особые правила игры, которые она установила: читатели узнают, как можно избавиться от проблемы, вместо того чтобы ее решить, о «законе обязательного обмана», о российских способах «договариваться» в неформальной обстановке и прочих «изобретениях» представителей нынешнего «крапивного семени».

В книге Особый отряд 731 автор — очевидец и соучастник чудовищных преступлений японской военщины против человечества — описывает деятельность японского бактериологического отряда в Маньчжурии.Книга подтверждает и дополняет факты, вскрытые на судебном процессе в Хабаровске в 1949 году.

В истории русского коллаборационизма в годы Второй мировой войны особое место занимает генерал-майор вермахта Борис Алексеевич Смысловский (1897–1988), известный также под псевдонимами «фон Регенау» и «Артур Хольмстон». Выходец из известного российского дворянского рода, офицер-артиллерист и разведчик, служивший в Русской императорской и Белой армиях, Смысловский после окончания Гражданской войны был вынужден эмигрировать в Европу. На чужбине он не отказался от идеи борьбы с большевизмом любыми средствами, и в начале 1930-х гг. стал штатным сотрудником германской военной разведки — абвера. Эта книга — рассказ о деятельности Смысловского через призму его биографии. Основной объем исследования заняли главы, посвященные Второй мировой войне.

Под термином «хронология» понимаются две совершенно разные вещи: (1) Хронология как последовательность событий во времени и (2) Хронология как наука об измерении времени.

Революция 1989–1990 гг. принесла восточным немцам новые права и свободы. Одновременно им также пришлось столкнуться с глубоким социально-экономическим кризисом и смириться с большими потерями. Эта книга описывает опыт и реакции большинства жителей Восточной Германии, выразившиеся в осталь-гии – чувстве тоски по привычной культуре повседневности и где-то даже в идеализации ГДР. Возможно, это говорит о том, что в объединенной Германии восточные немцы и их потомки, приспосабливаясь, но вместе с тем и обособляясь, образуют отдельную восточногерманскую культуру.

Содержание этой книги возвращает читателя к начальному периоду Великой Отечественной войны, когда германские танковые клинья неудержимым потоком двигались в глубь советской территории. Казалось, что никакая сила не может остановить военную машину нацистов. Однако события под Ростовом и Тихвином осенью 1941 года показали способность народов России защищать свою Родину. Первые успешные стратегические наступательные операции Красной Армии стали предвестниками разгрома врага в битве за Москву. Однако для окончательной победы было еще очень далеко.

Много славных подвигов было совершено советскими солдатами и офицерами в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 годов. Небывалые примеры храбрости, мужества и героизма проявили они в борьбе за свободу и независимость нашей Родины. Это были представители всех наций и народностей, населявших нашу страну.

Ни одна армия мира не может похвастаться таким количеством подвигов, совершенных во имя Родины.

Идя на акт самопожертвования, мало кто из советских воинов думал о сохранении своей жизни. Да и разве возможно выжить, когда ты бросаешься грудью на извергающий огненный свинец пулемет? Или, когда в порыве отчаяния направляешь горящий самолет на вражескую колонну танков? Но даже в таких, казалось бы, безвыходных ситуациях случалось чудо и смерть отступала.

О тех, кто должен был погибнуть, но выжил, всем смертям назло, и будет вестись рассказ в этой книге.

В книге рассказывается о роли выходцев из прибалтийских земель в российской истории от начала XVIII века до начала XX века, о значении Северной столицы в становлении эстонского народа, в его социальном и политическом развитии от германской провинции Эстляндия до государства Эстония. Сведения, приводимые автором, позволяют объективно оценить и вклад эстонцев в экономику и культуру Российской империи, и положительное взаимовлияние двух наций в материальной и духовной сферах. Трактовка исторических событий в книге часто расходится с общепринятой исторической традицией. Стиль изложения легкий, ироничный, что, несомненно, выгодно отличает эту книгу от скучных наукоподобных исследований.

Сергей Романюк приглашает вас в путешествие по Москве. Вместе с автором читатель пройдет по Остоженке, через сеть переулков выберется на Пречистенку, а потом двинется к Москве-реке и прогуляется по Острову.