Второй том издания, посвященного исследованию истории украинско-российских отношений, хронологически охватывает события с конца 1918 г. по январь 1924 г. Раскрывается содержание сложных разнонаправленных процессов, в решающей степени предопределявшихся различием социальной природы украинских государственных образований – Украинской Народной Республики и Украинской Социалистической Советской Республики. Раскрываются сущность и результаты объединительного движения за создание Союза Советских Социалистических Республик, дается оценка исторического феномена.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Монография посвящена украинизации на Кубани – последовательному внедрению украинского языка и культуры во все сферы жизни населения, проводившаяся органами государственной власти. Период – 1920–1932 гг. Затронут и период Гражданской войны, когда украинское национальное движение и украинская культура стали быстро развиваться.В работе рассмотрена украинизация как формирование у населения Кубани украинской идентичности средствами государственной политики. В частности, программа украинизации и условия, предопределившие её появления; украинизацию в сфере административно-территориального, управления, языка и письменности, в области культуры, образования и науки, кадровая политика периода украинизации, отношение населения к проводимой кампании.

Что такое украинский национализм и какой идейный заряд он несет? Кто и зачем изгоняет русскую культуру, язык и идентичность из информационно-культурного пространства Украины? Чем вызвано противостояние внутри украинского общества? А главное: что такое «Украина», откуда и как она появилась, каков ее исторический путь?В монографии на широком источниковом материале впервые в отечественной историографии исследуются ход, движущие силы и механизмы создания украинской нации в ключевой для этого процесса период – 1920–1930-е годы. Через призму деятельности украинского национального движения анализируются феномен украинского национализма, его идеологическая и мировоззренческая направленность, рассматриваются взаимоотношения украинской, русской и советской идентичностей, излагается идейно-политическая борьба в компартии Украины и Православной церкви. Книга позволяет по-новому взглянуть на современные национальные, культурные, языковые и политические процессы, имеющие место на Украине, выяснить особенности и перспективы российско-украинских отношений.

Представленный сборник письменных источников и литературы по истории Украины и украинцев позволяет читателю ознакомиться с основными документами, материалами и научными работами XVI – начала ХХ века, касающимися проблемы развития географической, этнической и политической идентификации и самоидентификации украинского народа.

Книга адресована не только специалистам, но и всем интересующимся историей русского (восточнославянского) этноса.

Масони створили Нову Європу. За великим рахунком, ми живемо у світі, який придумали творці-"будівельники": Моцарт і Бетховен, Гюго і Фіхте, Ньютон і Гарібальді, Вашингтон і Прудон…Не варто і нам цуратися того, що формування світогляду українців відбулося під впливом масонів: гетьманів Розумовського і Скоропадського, письменників Котляревського, Шевченка і Франка, державотворців Драгоманова, Грушевського і Петлюри.А хто керує світом сьогодні?На це і багато інших запитань ви знайдете відповіді у цій книзі.

Шостий том 15-томного видання "Україна крізь віки" присвячений одній із найменш висвітлених у літературі епох української історії – часові од Батиєвої навали (1239–1241 рр.) до Люблінського сейму (1569 р.). Всім, хто цікавиться історією України.Керівник видавничого проекту М. Шпаковатий

Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.• Національна політика більшовиків як засіб відродження імперії• Казус Кривдонбасу: довкола справжніх обставин появи та зникнення ДКР• Голодомор як закономірний результат більшовицької політики та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 рр.• Більшовицькі «запаморочення від успіхів» та методи їх лікуванняСьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця.

Автор книжки – генерал-поручник армії УНР Олександр Удовиченко – стояв біля витоків українського війська та пройшов з ним увесь бойовий шлях аж до відступу з України в листопаді 1920 року. Начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України, що уславився взяттям Арсеналу, командир Третьої Стрілецької Залізної дивізії, яка перемогла більшовиків під час Вапнярської операції – генерал Удовиченко стисло та водночас повно виклав історію подій, учасником яких був сам. Подається за виданням: Київ, видавництво "Україна", 1995.

У виданні робиться спроба в хронологічній послідовності відтворити розвиток історичних подій в Україні на переламному рубежі — в добу революцій 1917–1920 рр.Перша книга присвячена 1917 року, протягом якого відбулися Лютнева й Жовтнева революції, розпочалася й набрала значних масштабів Українська національно-демократична революція. Розкривається взаємозв’язок, взаємовплив соціальних і національно-визвольних процесів, що останнім часом досліджуються здебільшого як самостійні, окремі об’єкти, порушуючи цілісність уяви про реальний досвід в усій його багатогранності й багатомірності.Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

У виданні робиться спроба в хронологічній послідовності відтворити розвиток історичних подій в Україні на переламному рубежі – в добу революцій 1917-1920 рр.Продовжуючи розповідь про революційну добу в Україні, слід відразу відзначити, що рік 1918 виявився особливо „щедрим” на карколомні зміни, „плідним” на запропоновані й апробовані варіанти суспільного поступу, моделі державницької організації.Насправді, саме в цьому році виявили себе, і при тому, досить масштабно, потужно, результативно практично всі альтернативи тогочасного життя, своєрідно сконцентрувалися на стислому часовому відтинку цілі історичні епохи. Якнайнаочніше означене реалізувалося в різноспрямованих і різноякісних зразках державотворення. 1918 рік – це і завершальні місяці існування Української Народної Республіки доби Центральної Ради. Це й повна історія народження, розвитку й загибелі гетьманської Української Держави.Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

Чергова книга серії «Україна в революційну добу» присвячена відтворенню подій одного із найдраматичніших, найсуперечливіших історичних періодів, коли громадянська війна, відсіч зовнішнім агресіям сягли апогею — 1919 року.У центрі уваги — аналіз протиборства, взаємодій і взаємовпливів сил, які уособлювали передусім соціальні й національні начала, коли майбутня доля народу вирішувалася на фронтах, що краяли Україну, жорстко перевіряючи практикою істинність, життєспроможність суспільних альтернатив, запропонованих різними політичними таборами.Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

Остання, четверта книга історичних есе-хронік присвячена відтворенню й оцінці подій 1920 р. в Україні. Завершальний етап громадянської війни ознаменувався вирішальними перемогами Червоної армії над польськими інтервентами, залишками білогвардійських військ. Практично вичерпаними виявилися потенції Української національно-демократичної революції і повстанського руху, в тому числі махновського. З відновленням радянської влади на переважній частині України починалася нова історична доба.Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (протокол № 4 від 29 вересня 2009 р.)

Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, Трипільської культури, а потім Зарубинецької, Черняхівської, Київської і т. д.Книга адресується широкому колу читачів: науковцям, викладачам вишів, шкільним учителям, студентам, учням старших класів і всім, хто бажає знати правду про минуле.

Книга професора Йоркського університету в Торонто (Канада) українця за походженням Ореста Субтельного визнана на Заході кращим популярним викладом історії України англійською мовою і виходить в Україні вже третім виданням. Вона викликає інтерес передусім нетрадиційною концепцією української історії, прагненням автора до наукової об’єктивності, неупередженістю позиції, зваженістю оцінок, а головне — своєю наскрізною ідеєю — ідеєю національного відродження України.Для істориків, а також усіх, хто цікавиться проблемами історичного минулого України.

Події 26 тижнів перебування при владі в Україні «останнього гетьмана» Павла Скоропадського в 1918 році досі зумовлюють палкі суперечки істориків. «Оперетковий гетьман» чи «визначний державник», «німецька маріонетка» чи справжній відновлювач українства? У пропонованій праці проекту «LikБез. Історичний фронт» представлено спектр думок дослідників: від апологетів гетьмана до скептиків і противників. Окрім того, ми побачимо найширші кордони України, розбудову українського війська, відносини з Кримом, установлення кордону з Росією, який дуже несхожий на сучасний… Читач сам зможе оцінити постать Скоропадського, його дії та провести очевидні аналогії із сьогоденням.

Одна з найвідоміших книг про Дивізію. Автор - майор Вольф-Дітріх Гайке - був начальником штабу Дивізії "Галичина" від початків формування Дивізії до завершення бойових дій. Як професійний старшина тодішнього німецького війська, у своїй праці автор зосередився виключно на військово-історичних аспектах існування Української Дивізії. Він намагався схопити у хронологічному порядку фактичні дані про бойові дії Дивізії на основі записів у воєнному щоденнику, збережених картографічних схем та власної пам'яті. Книга була написана вже в 1947 році під час перебування автора в таборі інтернованих. Первісний, авторський заголовок цієї праці: "Sie wollten die Freiheit" - "Вони хотіли волі". В українському виданні, яке є перекладом з німецької мови, змінено заголовок на "Українська Дивізія «Галичина»", а також зроблено помітні скорочення. (Докладніше про те див. у передмові редактора українського видання книги - проф. Володимира Кубійовича) Книга видана 1970 року в Торонті, Канада, накладом Братства кол. Вояків Дивізії. В кінці книги вміщено її короткий зміст (синопсис): англійською та німецькою мовами.

Уданійстатті доктор історичних наук Борисова О.В. (Луганськ) аналізує питання української історіїї в праці англійського історика Нормана Дейвіса (Norman Richard Davies) «Боже ігрище: історія Польщі».

У монографії висвітлюються особливості їжі й харчування українського народу як елемента матеріальної культури. Подано етнографічний опис і класифікацію повсякденної й святково-обрядової їжі українського селянства доби капіталізму, аналізуються її соціальні функції. Показано зміни, які відбулися в харчуванні населення України у зв’язку з соціалістичними перетвореннями, а також тенденції розвитку їжі на сучасному етапі.

Розрахована на етнографів, фольклористів, істориків і всіх тих, хто цікавиться проблемами розвитку народної культури.