Немецкий писатель Ганс Фаллада (1893–1947) вспоминает в этой поэтичной книге о годах своего детства и юности. Он рассказывает об этом времени подробно, очень искренне, смешивая в повествовании подлинные факты и художественный вымысел. Книга проникнута большой теплотой, любовью и тонким юмором.

Немецкий писатель Ганс Фаллада (1893—1947) вспоминает в этой поэтичной книге о годах своего детства и юности. Он рассказывает об этом времени подробно, очень искренне, смешивая в повествовании подлинные факты и художественный вымысел. Книга проникнута большой теплотой, любовью и тонким юмором.

"У подножия вулкана" - роман, действие которого происходит в маленьком мексиканском городке в течение одного ноябрьского дня 1939 г. — Дня поминовения усопших. Этот день — последний в жизни Джеффри Фермина, в прошлом британского консула, находящего убежище от жизни в беспробудном пьянстве. Бывшая жена Фермина, Ивонна, его сводный брат Хью и друг, кинорежиссер Ляруэль, пытаются спасти консула, уговорить его бросить пить и начать жизнь заново, однако судьба, которой Фермин заведомо «подыгрывает», отдает его в руки профашистских элементов, и он гибнет. Повествование об этом дне постоянно прерывается видениями, воспоминаниями и внутренними монологами, написанными в третьем лице, в которых раскрывается предыстория главных персонажей. Неизлечимый запой Фермина символизирует в романе роковой недуг всей западной цивилизации, не способной взглянуть в лицо истории и решительно противостоять угрозе ею же порожденного фашизма. Давая многомерный анализ извращенной индивидуализмом больной психики Фермина, Лаури исследует феномен человека, сознательно отказывающегося от жизни, от действия и от надежды. Однако в образной структуре романа духовной опустошенности и тотальному нигилизму консула противопоставлены внутренняя целостность и здоровье Хью, который выбирает другую формулу жизни: лучше верить во что-то, чем не верить ни во что. Логика характера Хью убеждает, что в надвигающейся решительной схватке с силами мрака он будет воевать против фашизма. Линия Хью, а также впечатляющий, выписанный с замечательным проникновением в национальный характер образ Мексики и ее народа, чья новая, истинная цивилизация еще впереди, сообщают роману историческую перспективу и лишают безысходности воссозданную в нем трагедию человека и общества. Виртуозное мастерство психологического рисунка; синтез конкретной реальности и символа, мифа; соединение тщательной передачи атмосферы времени с убедительной картиной внутренних конфликтов; слияние патетики и гротеска; оригинальная композиция — метафора, разворачивающаяся в многоголосье, напоминающее полифоничность монументального музыкального произведения, — все это делает «У подножия вулкана» выдающимся явлением англоязычной прозы XX в.

Марсель Пруст (1871—1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.У романі «Альбертина зникає», опублікованому в 1925 році, М. Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя з якою почало його обтяжувати, йде від нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у його серці.

Марсель Пруст (1871 — 1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи М. Пруста «На Сваннову сторону» й «У затінку дівчат-квіток».У романі «Ґермантська сторона» зображено звичаї вищого світу. Життя світських левів і левиць не таке вже й райдужне, як здається на перший погляд, позаяк представники цього прошарку суспільства постійно носять маски, грають відведені їм ролі навіть тоді, коли це нікому не потрібно. «Ґермантська сторона» — це книга про поезію снобізму, відчуту вразливою душею молодика, який ступив на «потертий коцик» палацу Ґермантів.

Роман «На Сваннову сторону» вперше був опублікований у 1913 році. Книжка засмутила навіть доброзичливо налаштованих читачів і критиків, бо на перший погляд це був невдалий автобіографічний роман, вельми заплутаний хронологічно, з подіями, що ніяк не складалися в загальну картину. І в той же час «На Сваннову сторону» — це перший крок у світ, де минуле і сучасне створюють складний візерунок, сліди якого після Пруста можна віднайти у багатьох, зовсім різних «архітекторів» світової літератури.

Марсель Пруст (1871–1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.У романі «Полонянка», опублікованому в 1923 році, М.Пруст зображує складні людські стосунки. Марсель, засмучений пристрастю та ревнощами, ув’язнив Альбертину у своїй квартирі. Коли напад ревнощів стихає, він усвідомлює, що більше вже не кохає свою подружку, та коли ревнощі спалахують з новою силою, кохання перетворюється на страшну муку.«Полонянка», опублікована в листопаді 1923 року, тобто через рік після смерти Марселя Пруста, перша з трьох посмертних книг, які складають «У пошуках утраченого часу». До того ж це перша частина (друга — «Альбертина зникає») з Альбертининого циклу, дуже важливого у побудові твору, передусім з огляду на його масу. Альбертина, єдиний об’єкт ревнощів Оповідача, як персонаж творить ще й дві вісі роману: спершу Ґоморру, потім Содом. Вони сходяться між собою на вечорі у Вердюренів. Звістка про смерть Берготта саме напередодні цього вечора має, серед інших завдань, мету ще раз довести факт гомосексуальних зв’язків Альбертини. Паралельно одразу постає содомська сторона, теж у зв’язку з новиною про Берґоттову смерть, завдяки згадці метрдотеля про те, як барон де Шарлюс довго пробув у пісуарі.Переклад з французької Анатоля Перепаді

Марсель Пруст (1871-1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.Роман «Содом і Гоморра», опублікований у 1921—1922 роках, чи то не вперше в новій літературі порушує тему статевого збочення. Якщо содомітська тема дає простір крутій картині звичаїв людського суспільства, то гоморрейська розвивається вже майже лірично.

Роман «У затінку дівчат-квіток» видатного французького письменника, родоначальника сучасної психологічної прози Марселя Пруста (1871–1922) побачив світ 1919 року і того ж року був удостоєний Ґонкурівської премії.Чарівна історія кохання, інтелектуального прозріння й епохи, за словами Андре Моруа, «повної сумного зачарування приреченості», постає на сторінках роману, який приніс авторові загальне визнання.Разом з Джойсівською проза Пруста стала етапною в розвитку світової романістики й знаменувала народження зрілого, фундаментального модернізму.Переклад з французької та примітки Анатоля Перепаді

Крупнейший прозаик первой половины XX века Анри де Монтерлан создавал книгу эссе «У фонтанов желания» в то время, которое сам он называл «годами бродяжничества». Писатель отмечал, что тогда он пережил подлинный перелом. Дерзновенный мыслитель, Монтерлан выносит на суд читателей своеобразные, порой парадоксальные рассуждения о краеугольных проблемах бытия. Автор отходит от «чисто мужской» манеры письма, отличающейся, по его мнению, определенной однобокостью, допуская в свою прозу элемент «женской чувствительности».

Микола Руденко — один із найвидатніших письменників XX століття. Понад тридцять років його мужні й мудрі книжки не виходили в Україні. В роки брежнєвського застою полум’яний патріот і прозірливий мислитель кинув виклик тоталітарній системі, відбув за свої політичні погляди тривалі терміни ув’язнення і заслання, але не зламався, вистояв і в кінцевому підсумку переміг. Романи, що увійшли до книги «У череві дракона», — своєрідне втілення доленосних думок і передбачень геніального українця.

Патриархално и съвременно е градчето Уайнсбърг. В него живеят най-обикновени хора и странни чудаци. Те изпитват бурни страсти и дребни житейски радости. Младият репортер в местния вестник Джордж Уилард е центърът, около който се съсредоточават събитията в отделните разкази. Макар че времето ни дели от героите на Шъруд Андерсън, те са достатъчно близо до нас, защото техните скърби, надежди и успехи са истински и човешки.

Впервые напечатано в нижегородской газете «Волгарь», 1893, номер 303, 23 декабря; номер 307, 29 декабря; номер 309, 31 декабря. Четвёртый рассказ из серии «Маленькие истории».Рассказ в собрания сочинений не включался.Печатается по тексту газеты «Волгарь».